Знаєте, така доволі "пуста" назва як для досить непростої історії. Я люблю романи, де цікавий хронотоп: де є чи то стрибки в часі чи згадки про минуле. Часто, саме минуле найцікавіше, і часто - трагічне. Малу - талановита піаністка, яка переживає своєрідну творчу кризу. Вона мала складні стосунки з матір'ю і згодом намагається дізнатись більше про жінок своєї родини. Пошуки втраченого, зустрічі з "своїми" людьми розставлять крапки над і, може навіть повернуть до життя. Моментами мені герої зі своїми сюжетними лініями були досить пласкими, дещо передбачуваними. Та загалом це багатошарова глибока історія, яку легко і цікаво читати. Правда, емоційно я не прожила з героями, хоч повсякчас їм співчувала.

У кожній війні програють цивільні. Роман, сповнений музики, пам'яті і пошуку істини. Малу - відома піаністка, але відчуття музики втікає від неї. Техніка є, а от душа... Вона вийшла заміж за свого імпресаріо, але чи є свобода у цьому шлюбі? Аж раптом - новий удар. Малу втрачає матір. Розбираючи речі покійної, знаходить платівку з портретом жінки, дуже схожої на Малу. Хто ця французька піаністка Софі? Що їх об'єднує? Малу мусить дізнатися. Живучи у Данії, яка менше постраждала від наслідків Другої світової війни, Малу мало знала і про війну, і про те, чим займалися її родичі у ті часи. Привілей незнання. Але коли людина живе на окупованій території, а Франція була окупована німцями, то варіанти які? Старатися тихо вижити, боротися або співпрацювати з ворогом? Чи має право онучка засуджувати бабусю-колаборантку? Чи народилася б Малу, якби Софі зробила інший вибір? І чому нам так важить, чим займалися наші предки під час війни? Чому людині соромно за чужі вчинки? Намагаючись не розкрити вам усієї інтриги роману, зазначу, що буде і детективна історія старого піаніно, і пошук правди про Софі - старі архіви, щоденники, плітки. А ще несподіване палке кохання, неоднозначний чоловічий персонаж - і роздуми про шлюб, зобов'язання і любов. А ще про материнство, насильство і відповідальність. Про те, коли варто сказати дітям, хто їхні предки. Багато всього, насправді глибока книга. Авторка не надасть голосу самій Софі, як це подекуди роблять письменники. Залишається лише пошук Малу і її сприйняття власної бабусі. І як добре, що вона дійшла до кінця у своїх пошуках. Рекомендую вам роман, якщо ви любите сімейні саги. Якщо ви вподобали "Соловей" і "Бузкові дівчата" - зверніть увагу.