Це найкращий детектив, який я читала у 2025 році, тут все є романтична лінія, 2 детективні лінії. Не могла зупинитись, цікаво протягом всього читання. Отримала надзвичайне задоволення, затягнутості взагалі нема, сюжет досить динамічний. Було дуже шкода, коли залишилось прочитати одну сторінку.

Це було дуже мило 🥰 Хороша книжка для початку марафону зимових історій ☃️ Маю попередити, що самого Різдва тут замало. Так, всі події відбуваються з 20 по 25 грудня у засніженому маєтку всесвітньовідомої авторки детективів Еленор Ешлі. До якої на свята з'їжджаються її родичі, лікар та адвокат. Запрошення провести Різдво разом з ними також отримують Меґґі та Ітан - молоді письменники, які виросли на книжках Еленори. В перший же вечір Ешлі зникає з власного кабінету зачиненого з середини. Десь ми вже таке читали 🙃 Тим не менш, мені було цікаво. Великий будинок з таємними ходами, відсутність зв'язку, кількаденний снігопад, одне зникнення та декілька замахів на життя гостей... Але не було тієї атмосфери свята, затишку та дива. Не було довгих вечорів біля ялинки та каміну з глінтвейном чи гарячим шоколадом. Попри наявність серед гостей місцевого поліцейського, за розслідування взялись Ітан та Меґґі 🤷‍♀️ Що робила решта? Десь була 🙃 Чому ж мені сподобалась книжка? Бо мені імпонувала пара Меґґі/Ітан. Їх шлях від взаємної неприязні спочатку до кохання у фіналі 💞 був легкий та водночас наповнений взаємною підтримкою, жартами та внутрішньою близькістю. Ітан тепер один з моїх улюблених книжкових чоловіків 🤭 Сюжет не новий, можливо трохи наївний, не то ромком не то детектив 🙃 але легка подача, відсутність драми, багато снігу та мімімішна парочка дали мені можливість відпочити та перезавантажити мозок на вихідних 🧘‍♀️ От той випадок, коли питання є, але історія все одно зайшла на ура 🤗

Романтичний детектив з вайбами ножів наголо та Агати, через весь сюжет підіймаються теми аб'юзу, невпевненості та зцілення. Але це заважало весь час хіхікати і закочувати очі, бо кількість клішованих фразочок і сюжетних поворотів 📈, ну... дуууже багато, сама авторка жартує з цього через героїв 🤭, тому це зовсім не заважало читати і насолоджуватись кожною сторінкою 😌 П'ять сніжинок з п'яти🥰 ❄️❄️❄️❄️❄️ Декілька цитат: - Людство, знаєте, вигадало собі універсальну суперзброю - газлайтити жінок, аби ті думали, начебто проблема - це вони - А що як я помиляюся? Тобто, звісно, я можу помилятися. Мабуть, так і є. Я напевно... - Агов! Ми не помиляємось - Ми не помиляємось *Він колись розчавить людей, які розчавили її впевненість. Зітре їх на порох і ні на мить не пошкодує. Вона стерпіла б одну з нерозбірливих образ чи замаскованих під комплімент шпильок, але й гадки не мала, як реагувати на доброту. Вона їй не довіряла. Я - не він