Трагічна і депресивна історія в якій немає одного початку і немає повноцінного завершення.

Присутні тригери:
Теракт
Війна
Бомбардування
Згадки атомного вибуху в Японії

Досить неоднозначні персонажі:
Бабуся (травмована війною)
Дідусь (травмований війною)
Онук (травмований терактом)
Мама (травмована терактом)

Всіх персонажів пов’язує одна людина - тато основного персонажа книги, хлопчика Оскара.

Сюжет розгортається навколо скалічених душ війни і всі їх сховані глибокі рани всередині, яких ніхто не побачить і не зможе осягнути і як головний оповідач книги втратив батька під час теракту башень близнюків 2001 року.
Тому важко засуджувати за якісь дії але читати від цього все одно легше не стає.

Разом з 9 річним Оскаром ви будете намагатись знайти причину жити далі і утримати тата ближче ще якийсь час, під час розгадки таємниці яку він залишив хлопчику, чи не залишав? І це була просто чергова гра підсвідомості. А під час цієї подорожі вам розкриється голубина травм його сім’ї.

Книга яку я починала читати у 15 років і змогла осягнути і зрозуміти тільки зараз.

Краще не читати анотацію аби не спорт ти враження 😅

Тропи:
✨смертна в світі фейрі
✨любовний трикутник
✨від друзів до коханів
✨від ворогів до коханців
✨від друзів до ворогів
✨вимушена близькість
✨пожертва
✨прощення
Насправді можна перелічувати до безкінечності.

В цій книзі я знайшла відпочинок, наче повернулась додому після тернистих шляхів у інших книгах. Проковтнула буквально за декілька днів і не спала ночами дочитуючи розв'язку.
Кінець книги був вибуховим і смертоносним у всіх планах, жінка головнокомандувач у всій красі, перевороти і бунтарство, все заради людей і кохання. І десь на середині книги починаєш відчувати до чого відсилається назва обох книжок

Перше заради чого хочеться придбати книгу це неймовірно гарне оформлення — суперобкладинка, зріз і мінімалістична обкладинка. І не менш важливо, що це дилогія, бо можна і повернутись у вже знайомий світ і не затягнута на купу книг.

Прекрасна історія для тих хто любить знайомі не існуючі світи, фейрі та почитати щось схоже на улюблені книги. Так, це клішована книга і читачам з багатим багажем фентезі може здатись дещо нудним, а комусь навпаки допоможе розслабитись від тяжкого епічного шляху, переключившись на цю історію.

Це суміш двору шипів і троянд з жорстоким принцом, тут вам і ненависть до себе і всього світу зі зміною пріоритетів у пошуку себе, любовних подвигах головної героїні і порятунку того самого ненависного світу.

І до сюжету, без спойлерів і головних сюжетних поворотів:

Брі — наша головна героїня, намагається вижити в корумпованому озлиднілому людському світі після смерті батьків. Підписавши неможливий контракт з роботодавцем загрузає в боргах, тому способом крадіжки, під покровом тіней ночі, намагається їх сплачувати і коли не будь викупити себе з сестрою з рабства привілейованих людей. Під час однієї зі спроб потрапляє в халепу і якраз вчасно з'являється новина, що королева фейрі шукає наречену своєму сину і наступнику престолу. Це прекрасна можливість просто втекти від буденної рутини і переслідування.
Спочатку Брі гидує від цієї думки і її найліпші друзі відговорюють її від цього, та чи була би книга якщо вона не пішла б у той світ?

То (якже вчасно) роботодавиця продає сестру Брі тим самим фейрі і вибору не залишається.
Отже так ГГ і потрапляє до цього світу і одразу знаходиться провідник який допомагає їй долати перепони.
Та все не так просто, і наша Брі стає ключем у ворогуванні двох королівств Фейрі.
Надалі її очікують магічні угоди, артефакти, подорожі, пошук відповідей, сімейні таємниці, зради і переродження.
Все що могла би описати далі це вже спойлерна частина, тому хочу, щоб ви дізналися самі.

Читати обов'язково, якщо ви на початку свого читацького шляху, або якщо вам хочеться відпочити від тяжких світоустроїв і повернутись до знайомих напівказкових історій.

Для мене книга була неоднозначною. Майже немає поганих відгуків, всі захоплюються даною книгою.

Я же її читала її на силу, мордувала декілька місяців, хоча в плані написання читається дуже легко.

Спочатку описання буденного життя студентки. Переломний момент і як все за одну мить йде під три чорти.. Описання депресивного стану і далі методи лікування в 50-60 роках.

Якщо розглядати книгу з емоційної сторони - мені було недостатньо, тут, як на мене, просто лінійна розповідь яка нічим не закінчується.

Якщо розглядати зі сторони пізнання історичного контексту, жінок у патріархальному світі 50 років, досить цікаво.

Що мені дійсно сподобалось в цій книзі її неймовірне оформлення, але отримала від книги не те чого очікувала і напевно це змазало всі емоції.

Веріті - книжка, після якої я не довіряю навіть власним судженням.

Після прочитання залишається відчуття наче авторка дістала ваші мізки, промила їх об стару терку для прання і повернула на місце і вам більше не вдасться повернутися до нормального життя (на перший погляд). Вам буде здаватись, що ваші рішення не ваші, судження неправильні, ви зламані. Саме такий післясмак залишає Веріті.

Я читала ексклюзивне видання і перед прочитанням форзаци мене підготували і налаштували на те, що нічого доброго там не буде.

Так і було. Від першого до останнього абзацу, все супроводжується тривогою і гнітючим наростаючим відчаєм і недовірою до всього написаного.

Збудження, страх, гнів, тривога, відраза, нерозуміння, шок, співчуття, недовіра, відчай - це все супутники цього твору.

Відкрита кінцівка залишає мільйон запитань, подальших роздумів і надію на нормальність майбутнього, здогадок, а що як...


Багатьом не подобається епілог і навіть відмовляли читати.

Для мене він поставив крапку в історії, бо я не могла жити з відчуттям, що все закінчилось.. Нормально.. я була готова кричати, що нііі, не може бути нормально... І епілог це яскраво продемонстрував.

Дякую, хочу ще. 😈

’’Спілкуватися з людьми час від часу потрібно, щоб геть не здичавіти, але це дуже втомлює.’’

Історія настільки щемка, комфортна і затишна, що хочеться просто заховати її в собі.

Читаючи цю книжку на кожній сторінці я усміхалась і сміялась майже постійно, звісно були і сльози і сміх крізь сльози.

Історія про жінку яка під час війни намагалася жити і втратила все, але не здалася.

Її розум допоміг забезпечити пристойну старість, але любові в її серці місця більше не знайшлося. І що ж робити зі всіма статками які у неї залишились?

Спробувавши знайти близьких - Вероніка просить свою помічницю звернутись до пошукової агенції яка і знаходять її онука.

Чи буде їх взаємодія успішна?
Чи залише вона статки онуку чи залише на благодійність для науковців?
Навіщо у 86 років їй подорож до Антарктиди, що на південному полюсі?
Чи зможе вона з цим впоратись?

Все це можна знайти в цій книзі і багато, дуже багато описів пінгвінів.