В принципі з назви все зрозуміло 💕 Це ванільна та солодка історія про кохання, яке зародилось ще 6 років тому, та через певні обставини Чарлі та Вільям змушені були розлучитися. Але робота в одній компанії не залишила їх почуттям вибору і простору, далі самі розумієте, куди почав рухатись сюжет 💞 Мені сподобалось, але я вкотре впевнилась, що троп "від друзів до коханців" занадто простий у плані гостроти емоцій та почуттів між героями. Та разом з цим, мені безмежно сподобалось і я прям місцями була в захваті від комунікації між Чарлі та Вільямом. Вони проговорювали свої хвилювання, слухали і чули одне одного 🫠 а не грали в мовчанку 🙄 Вся історія доволі рівна і спокійна, тільки наприкінці між закоханими сталась невелика перепалка. Мені дуже сподобалась позиція Чарлі щодо стосунків. Якось вона так сказала, що їй добре самій з собою, але вона не проти розділити з кимось життя, розділити вечерю, радість і тепло. Це звучало так ідеально для мене 🫠 Хоч у книжки великий обсяг, але я не занудьгувала. Цікаво було спостерігати окрім стосунків між головними героями, ще й за їх роботою у антикризовій компанії батька Чарлі (який, до речі, ще той козел 😬). P.s. Знаєте, що мене розчулило? Це момент зустрічі з собакою Чарлі 😊 це було наймиліше в цій історії 🤭

Дуже цікава книжечка, кому цікавий такий жанр, спробуйте її прочитати, не пожалкуєте

Я прочитала «Ненавидіти Адама Коннора» в електронному форматі, і тепер дуже хочу мати його серед своїх паперових книг, як і «Кохати Джейсона Торна». Це справді історія, в якій вороги-щоб-кохати отримують шанс перетворити образ «ненависті» на справжні почуття. Адам - виснажений розлученням, ніжний батько і зірка, який вміє бути і сильним, і вразливим. Люсі - це не просто «дівчина зі стінного паркану», вона складна, справжня, іноді імпульсивна, але щира. Їхній конфлікт - драматичний і іскристий, а сцени, коли вони сваряться чи відкриваються один одному, дуже чіпкі. Розповідь має і гумор, і напругу, й «спекотні» моменти - але при цьому не поринає в чистий драматизм. Є моменти, які можна було б деталізувати краще, особливо інцидент із арештом Люсі, але це не знижує загальне враження. Мене зачепило, як Адам піклується про сина, і як Люсі змушена переосмислити своє спостерігання за ним — це більше ніж просто романтика. Рекомендую цю книгу, якщо хочеш легкий, але емоційний ромком з гарною дозою «ворогів-коханців». Моя оцінка: 9/10 ✨

Це був приємний, легкий роман, який поєднує мої улюблені тропи: фейкові стосунки, другий шанс і закоханість з дитинства. Історія читається швидко, має хорошу динаміку та атмосферу сучасного ромкому. Найбільший плюс книги для мене це хімія між героями. Джейсон вийшов не просто красивим актором, а людиною зі своїми страхами й вразливостями, а Олів щира, емоційна, з гарним відчуттям гумору, і поруч із ним виглядає дуже природно. Їхні діалоги живі, місцями смішні, а романтичні сцени доволі емоційні та “теплі”. Є кілька зайвих побічних сюжетів, які трохи розмивають фокус, але загалом це не псує враження. Книга залишає після себе відчуття легкості, затишку й приємної закоханості. Гарний варіант для вечора, коли хочеться чогось романтичного без надмірної драми. Моя оцінка: 8/10 ?

«Ненавидіти Адама Коннора» Елли Мейз я проковтнула майже за один вечір — настільки легко й водночас захопливо вона читається. Мені сподобалося, що історія починається з гострого протистояння, але поступово відкриває більш глибокі емоції, які ховаються за колючими словами та вдаваною байдужістю. Я кілька разів щиро сміялася з діалогів, а в деякі моменти навіть ловила себе на тому, що хвилююся за героїв більше, ніж планувала. Для мене ця книга стала тим самим романом, який дарує і драйв, і тепло — і після нього хочеться ще трішки пожити у світі, де ненависть так несподівано переростає у щось зовсім інше.

«Кохати Джейсона Торна» Елли Мейз справила на мене набагато глибше враження, ніж я очікувала від легкої романтичної історії. Читаючи, я постійно ловила себе на тому, що посміхаюся: у книзі багато щирого гумору, тепла й тих миттєвостей, які змушують серце битися швидше. Особливо сподобалося, як авторка подає стосунки головних героїв — без зайвої пафосності, але з емоціями, що здаються майже відчутними. Після прочитання в мене залишилося приємне відчуття легкості та віра в те, що інколи доля справді знає, що робить.

У мене є один улюблений ромком, у якому головні герої — також авторка, чию історію екранізують, та всесвітньо відомий актор. Тому коли я побачила анотацію до цієї книги, то у неї не біло шансів, щоб я її не взяла) І вона мене не підвела! Можливо іноді занадто солодкава? Безумовно. Інколи надто наївна? 100 %. Та чи не за це все ми любимо ромкоми? Для себе у таких історіях я знаходжу безпосередню щирість, позитив, захоплення та теплий вайб. От все це є і "Кохати Джейсона Торна". Я щиро радію від того, що у мене тепер є ця книга. У складні часи такі історії стають промінчиком світла, на який можна спертися, яким би наївним він не був.

Сподобалась більше, ніж перша. Дуже класна історія, нетиповий ромком