Ця книга стала для мене однією з найулюбленіших історій. Вона захопила з перших сторінок і не відпускала до самого фіналу, який змусив мене плакати. У ній неймовірна атмосфера — театр, сцена, життя, прожите з усією глибиною й щирістю. Я особливо люблю книги, що розповідають про весь шлях героїні, дозволяючи прожити разом із нею її молодість, мрії та переживання. Часом з’являлися смуток і розчарування, адже все у цьому світі має свій кінець. Та попри це, до цієї історії хочеться повертатися знову і знову

Ця книга стала для мене однією з найулюбленіших історій. Вона захопила з перших сторінок і не відпускала до самого фіналу, який змусив мене плакати. У ній неймовірна атмосфера — театр, сцена, життя, прожите з усією глибиною й щирістю. Я особливо люблю книги, що розповідають про весь шлях героїні, дозволяючи прожити разом із нею її молодість, мрії та переживання. Часом з’являлися смуток і розчарування, адже все у цьому світі має свій кінець. Та попри це, до цієї історії хочеться повертатися знову і знову)

Неймовірна книга, не лише цікаво і весело описує атмосферу театральної тусовки 30-х років Нью-Йорка, але й підкреслює, що можна і треба обирати свій шлях, а не той, що правильний. І ніколи не зупинятися, не полишати «true self”

Просто скарб від Елізабет Ґілберт ⭐10/10 "Ти не мусиш бути хорошою дівчинкою, щоб бути хорошою людиною" Цей роман довго очікував у моєму списку книжок до прочитання, і хоч від моменту його виходу вже минуло чимало часу, я таки вирішила прочитати. І добре, що вирішила. Книга мені неймовірно сподобалася. На перший погляд, це легка сповідь юної Вівіан Морріс, яку вигнали з коледжу й відправили до тітки Пег у театр. І ось вона занурюється у богемне життя: сцени, костюми, плітки, чоловіки, свобода і безрозсудні вчинки. Спочатку все здається іскристим, безтурботним і яскравим. Але війна вривається навіть у це карнавальне життя й перевертає все. І серед цього хаосу з’являється кохання - дивне, нестандартне, але справжнє. Що мені сподобалося: Атмосфера Нью-Йорка 40-х: сцени театру, драми за кулісами, відчуття свободи й забороненого. Голос героїні іронічний, чесний, місцями смішний, місцями болісно відвертий. Ідея, що жінка має право на власне життя і власні вибори - навіть якщо вони далекі від того, що очікує суспільство. Що мені було не дуже: Романтизація хаотичних зв’язків часом виглядала надто глянцево, хотілося більшої правди про наслідки. У другій половині історія втрачає динаміку й місцями розтягується. Це не любовна епопея у класичному сенсі, а радше тихе й нестандартне кохання. "Місто дівчат" читається як коктейль, місцями легкий і солодкий, місцями міцний і пекучий. Але післясмак точно залишається. Це книга про те, що ми маємо право бути собою, навіть якщо наш шлях сповнений дурниць, помилок і скандальних вечірок. І найголовніше : вона відгукнулася мені особливо глибоко. Бо коли читаєш про героїню, яка живе під тінню війни, мимоволі думаєш про своє. І враховуючи що живу в зоні бойових дій. І це дивне відчуття - впізнавати емоції минулого століття у власному сьогоденні. Ця книга нагадала мені: навіть у найтемніші часи можна шукати свободу, дружбу, любов. І що війна минає. Завжди минає.

Глибока, цікава, детально прописана сюжетна лінія. Пів книги трошки розкачувалась. Важкувато йшла, хоча дивно, бо сюжет з перших сторінок захоплює. Друга половина пішла швидко. Сподобалось, що вподобання та життя людини може повністю різнитись від «загальноприйнятого» у нашому світі, але це не означає, що з такими людьми щось не так. Це просто вказує на те, що ми всі різні і це неймовірний дар чітко розуміти, чого саме прагнеш ти. Як саме хочеш прожити це життя ТИ. А не бути вдавано щасливим, бо виконав всі пункти зі списку життя, як воно має бути у рамках суспільства. Я якраз дуже за те, щоб кожен жив як він забажає. Але самі книги люблю менш життєві) Вважаю, що життя і так додає аж занадто життєвості. Тому 7/10. Тільки за це. А так 10/10 однозначно.

"Їсти, молитися, кохати" — це запрошення до роздумів про те, що справді важливо в житті: вміння насолоджуватися моментом, шукати внутрішній спокій і бути відкритим до кохання. Це книга, яка надихає на зміни, вчить приймати себе та знаходити радість у кожному дні.

"Місто дівчат": Ковток свободи та чарівності від Елізабет Ґілберт. Це не просто роман, а справжнє занурення в атмосферу Нью-Йорка 40-х років минулого століття. Це історія дорослішання, пошуку себе та виклику суспільним нормам, яка залишає по собі приємний післясмак свободи та легкості.

Книга зі всіма описаними емоціями та переживаннями - в саме серденько ❤️‍?