Нові відгуки

ОБЕРЕЖНО – СКЛО! Такий напис повинен бути на книзі… Це історія, яка розбиває серце на тисячі шматочків… 💔 Роман поєднує елементи трилера, драми та фантастики. В центрі сюжету дівчинка Сюзі, яка спостерігає за життям своєї родини та друзів з небес після своєї трагічної смерті. Горе, злість, ненависть, розгубленість від безсилля – це далеко не всі емоції, які відчуває сім’я після жорстокої та насильницької смерті головної героїні. Кожен персонаж абсолютно по-різному справляється з болем. Хтось став параноїком та намагається самостійно щось з’ясувати, хтось поринув у нові нічим не обтяжливі відносини, щоб забутись, а хтось просто живе та цінує кожну мить проведену із Сюзі. Жахливим усвідомленням є безкарність вбивці, що лякає, оскільки за законами жанру очікуєш на жорстоку помсту та відплату головному злодієві. Але книга не про це! Так, відплата буде, проте не в тому розумінні, як бажає читач. Історія зосереджена більше не на самому горі, а на зціленні від нього. Трагедія розбила на окремі шматки життя Салмонів і роман поступово показує як кожен член сім’ї повертається назад зі збитого шляху, закладаючи міцний фундамент між персонажами – ніби кістки, які стали підґрунтям та клеєм для родини. «Милі кістки» - це не просто історія про злочин та кару, а глибоке дослідження людських стосунків і того, як люди справляються з втратою. Це книга, яка змушує задуматися про життя, смерть і те, що може бути після.

Вперше я почитала цю книгу років у 12, і можу сказати що я пам‘ятала лише початок книги, але емоції були сильними і я і до цього часу не наважилась подивитись екранізацію, ось наскільки вона мене тоді вразила. Побачивши що ця книга виходить українською я придбала її в перший же день. І, ось, 21 дівчина знову читає цю історію, і знову ця книга викликає дуже важкі емоції. Зрозуміло що за такий проміжок часу я багато чого дізналась і переосмислила, але і досі ця книга залишила в мені цей слід, ніби я читаю її вперше і враження від книги зовсім не змінилися, можливо лише кінець книги в цей раз трохи розчарував мене, точніше один з останніх розділів. І, можливо, в цей раз я таки наважусь подивитись фільм, щоб вже втретє пережити цю історію. І, на жаль, ця книга певною мірою відображає і сучасний світ, особливо, те що злочинець не завжди якийсь стрьомний тип, а людина з найближчого оточення, яка навряд чи підпаде під сумніви

Після всіх відгуків про «Милі кістки» я чекала на щось справді вражаюче. Ідея була цікавою: вбиту дівчинку, Сюзі, не просто згадують – вона спостерігає за життям своєї родини й навіть за вбивцею. Але, на жаль, сам сюжет залишив у мене змішані враження. Перша частина книги справді захопила – напруга, емоції, трагедія. Але далі історія починає втрачати темп. Здавалося, що буде більше розслідування або хоча б якогось розвитку подій, але натомість багато сторінок присвячено побуту, спогадам і роздумам, які затягують сюжет. Місцями це було цікаво, але іноді просто хотілося, щоб нарешті щось сталося. Авторка намагалася зробити книгу дуже глибокою та зворушливою, але деякі моменти здавалися надто розтягнутими. І фінал… Він залишив мене в сум’ятті. Я очікувала більшого завершення, а отримала дещо розмите відчуття недосказаності. Книга гарна – у ній є емоційна складова, цікава атмосфера, але, мабуть, це просто не зовсім те, на що я сподівалася.