Не варто чекати від цієї книжки того, чого там нема: неспростовних доказів, що загибель Альбера Камю – робота совєтів. Радянські спецслужби вміли замітати сліди, робили все, аби їхні розправи з опонентами залишилися за сімома замками. Італійський журналіст Джованні Кателлі нагадує у цій книжці і про обставини близьких до смертного часу Камю (січень 1960) убивств лідерів ОУН Лева Ребета і Степана Бандери (жовтні 1957 і 1959 відповідно) – убивств, які ретельно готувалися і мали бути кваліфіковані як нещасні випадки. Для нас, українців, має бути важливо, що автор цього журналістського розслідування вписує убивства українських націоналістів в сюжет про загибель видатного французького письменника і філософа. Це, так би мовити, наша культурна дипломатія руками європейських партнерів. Друга річ, яка для нас важлива, принаймні зараз, – те, що вперше українською мовою опубліковано зразки політичної публіцистики Альбера Камю. Шкода, що ці безкомпромісні антирадянські виступи інтелектуала, якого називали "совістю Заходу", приходять до українського читача з великим запізненням, але дуже добре, що нарешті вони таки є.

З підліткового віку якось не сильно любив творчість Альбера Камю. А коли дізнався, що його твір “Сторонній” за деякими рейтингами вважають найкращою книгою 20 століття, взагалі крутив пальцем біля скроні. Справжнє розуміння цього автора прийшло тільки в більш зрілому віці… але прийшло, що вже непогано)) А тут ще й до рук нещодавно потрапила книжка “Камю має померти” – про біографію автора та розслідування таємниці його смерті. Дууже цікаво написано. Тож якщо ви полюбляєте творчість Камю, ця книга також вас не розчарує.