Чудова книга, ніжні і гарні ілюстрації, цікавий зміст. Ідеально для подарунків, є закладка лясе.

Серія книг "Ожиновий живопліт" британської дитячої письменниці та ілюстраторки Джилл Барклем - це не просто книги. Це неймовірні, затишні видання, які зачарують вас своїм теплом і затишком. Вони пахнуть свіжою травою, польовими квітами, гарячим чаєм і смачним варенням. Головні герої книги - працьовиті польові мишки, які готують запаси на зиму, варять джем, збирають горішки і гриби, сушать квіти та солять овочі. Всі запаси вони ховають в старому пеньку, а свої будиночки облаштовують між коренями дерев. Книга наповнена просто чарівними, класичними ілюстраціями, які радують око і гріють душу. Я обожнюю книги в такому стилі, є в них щось душевне і домашнє. Чудесний подарунок для дітей і просто колекціонерів. Серія вміщає в себе не тільки сезонні історії, а й багато інших.

❄❄❄ Що роблять люди, коли випадає сніг? Радіють, фотографуються, грають у сніжки, катаються з гірки... А що роблять миші, жителі Ожинового Живоплоту, коли одного ранку виявляють, що все навколо вкрите білосніжно-білим укривалом??? Вирішують влаштувати свято! "Коли сніг впаде пухнастий, Замете поля й гаї. Білим стане терн гіллястий, Зорі спалахнуть в імлі, Слід на мишачий загал Влаштувати Сніжний Бал!" ⛄⛄⛄ Ця чудова історія про зимове свято, облаштування Крижаної Зали, випікання смаколиків і танці аж до ранку, обов'язково сподобається як найменшим читачам, так і цілком дорослим. Ну, а ніжні акварелі не залишать байдужими нікого. ❄☃️❄ Попередня, "Осіння історія", дуже полюбилася 3-річній донечці. "Зимова історія" на мій погляд ще краща. Є в ній щось таке чарівне, що буває лише в зимовій літературі. При чому, тут мова не йде про Різдво чи Новий рік, а саме святкування, яке влаштовують на честь снігу, справжнього СНІГУ, який останнім часом не так і часто радує нас взимку. Таку книгу варто читати добряче надихавшись зимовим повітрям, накатавшись на гірці, навалявшись у снігу і добряче розчервонілими щічками, а тоді вмоститися у зручному кріслі чи ліжечку і згадувати чудовий день, що минув. Дуже атмосферно!!! ❄❄❄ Єдине, що розчарувало мою Улясю - відсутність головної героїні "Осінньої історії". Щойно ми дочитали "Зимову", як вона запитала: "А де Примула? Читай мені про Примулу!!!" Дійсно, у цій розповіді вона взагалі не згадується, але є вже знайомі читачеві пані Ясноока, подружжя Яблуневих, а також з'являються нові головні герої, як подружжя Льонок і їхня четвірка діточок.

? Нашу молодшу донечку ми жартома називаємо Миша. Ну, бо вона маленька, постійно щось гризе і намагається влізти в якусь шкоду. Побачивши анонс цієї книги, я одразу зацікавилася, адже головна героїня - Мишка. Хоча кого я обманюю??? Я просто закохалася в оті чарівні ілюстрації, тож придумала причину, чому нам потрібна ця книга :) ? Авторка та ілюстраторка в одній особі вигадала та намалювала дуже атмосферну книгу. За сюжетом маленька мишка Примула вирушила додому з галявини, де вона збирала ягоди разом із татком. Та діти вони тим і відрізняються від дорослих, що ніколи не йдуть прямою дорогою. Їм потрібно скрізь заглянути, все уважно роздивитися, позбирати квіти/листочки/камінці... Ну, а насамкінець - заблукала... Власне, кульмінація твору припадає на пошуки малечі і її страх. Звичайно все закінчується добре, але діткам буде від того урок. ? Надзвичайно моїй доні сподобалася колискова, яку співає мама для своєї маленької мишки. Я теж співаю її під вигадану мелодію. І не один раз. Якщо перед сном читаємо цю книгу, то разів 5 так точно! Єдине, що мене трохи засмутило/здивувало, так це слово "лАкітка". Я такого не знала - довелося звернутися до пана Гугля. Виявляється є таке, діалектне, означає ласощі... Ну, то таке... Я замінюю його в тексті, а в пісенці співаю "Завтра буде новий день для пригод (лакіток) і для натхнень". ? Книжечка дуже полюбилася нам. Навіть старша, 9-річка прочитала її і неодноразово слухала, як я читала меншій.

Якщо ви в пошуках ніжної книги для своєї малечі - рекомендую серію “Ожинові історії”. Всього є чотири книги, по одній на кожну пору року. Відповідно - кожна пригода відбувається весною, літом, осінню та зимою. Перше, відзначу ілюстрації. Вони просто неймовірні. Тут немає спотворених героїв або агресивних фарб. Ілюстрації одразу задають настрій всьому читанню, а саме затишку та безпеки. Історія про непосидючих мишенят підкорить самого вибагливого читача. Книга сповнена емоціями та пригодами. Маленьким читачам ненав’язливо розповідають про важливість дружби та підтримки. Історію можна читати в будь-яку пору року.

Милі історії про мешканців Ожинового Живопліту, що вразять як дітей, так і дорослих ❤️ ⠀ А чи знайомі ви з цією серію? Які книги читали в дитинстві? ⠀ Починаючи читати я навіть не думала про те, що такі невеличкі історії можуть не просто мені сподобатися, а стати улюбленими та ввійти в топ книг не тільки для мене, а і для всієї родини. ⠀ Ожиновий живопліт - це така місцина, де всі знають одне одного, усі мишки мирно мешкають поряд, всі мають свою професію та обожнюють святкувати дні народження одне одного. ⠀ Тут багато персонажів, і пан та пані Яблунева, що обожнюють випікати різні смаколики, і маленький Мирось мають найдопитливіше мишеня, і красуня Маківка, і трохи забудькуватий пан Пилько, і допитлива Примула. Але всіх їх об'єднує любов одне до одного і це просто неймовірно ❤️ ⠀ В основну серію входять чотири книги, кожна під свою пору року, і зараз розповім трохи детальніше про кожну: ⠀ ? "Зимова історія" розповідає про те, що коли всі запаси на зиму зроблені і випадає перший світ - мешканці Ожинового Живопліту відкладають усі свої звичні справи та готують великий Зимовий бал ? ⠀ ? У "Весняній історії" Мирось святкує своє день народження, але йому здається ніби всі мешканці забули про це свято. Але насправді мешканці Живопліту готують для Мирося дуже приємний сюрприз, і тому посилає його з одного будинку до іншого, аби він нічого не запідозрив. І таким чином ми бачимо усю турботу мешканців одне до одного. ⠀ ? А "Літня історія" це як на мене наймиліша історія з чотирьох. Вона розповідає про двох закоханих, красуню Маківку та забудькуватого Пилька. Разом вони трохи дивна пара, але те з яким трепетом вони відносяться одне до одного мені ну дуже подобається! ⠀ ?В "Осінній історії" ми знайомимося з маленькою мишкою Примулою, яка дуже допитлива. І одного осіннього дня вона вирішує дослідити незнані їй місця Живопліту, трохи губиться але натомість потрапляє у справжню природу та знаходить нових знайомих. ⠀ А ще зовсім нещодавно у видавництва Читаріум вийшло продовження цієї серії - "Високі пагорби" і тепер я не можу дочекатися, аби почати читати. Настільки мені сподобалася ця серія. ⠀ Тому якщо шукаєте милих історій, які ще й так дбайливо проілюстровані автором - то дуже раджу вам серію "Ожиновий живопліт". Ви отримаєте масу задоволення від розповіді, яку супроводжують такі милі ілюстрації ❤️

Всім, хто шукає затишної історії - читати! ⠀ Насолоджуватися читанням неймовірно милих історій з серії "Ожиновий живопліт" від @chitarium_publishing кожного сезону - це вже традиція ❤️ І просто чудова! Адже кожного разу я поринаю у вир пригод маленьких мишок з великими серцями. ⠀ Тому, коли отримала новинку з цієї серії "Дітки Маківки" ніяк не змогла поставити її на поличку не прочитавши ? ⠀ Цього разу в мишок нове свято! Адже в сім'ї мешканців Ожинового Живоплоту Маківки та Пилька народилися троє малюків. Маленькі мишенятка Шипшинка, Яскірка та Куманець. І з нагоди їх народження на мешканців селища чекає свято День Наймення. ⠀ Тому читаючи нову книжечку ми дізнаємося більше про те, як воно бути молодою мамою трьох невгамовних малюків, подивимося на неймовірні краєвиди Ожинового Живоплоту та навіть підготуємо один сюрприз для молодої родини) ⠀ Знаєте, я дуже люблю такі затишні книжки, читаючи які ти завжди знаєш, що зможеш вкритися ковдрою теплих слів і тобі будуть щиро раді. Впевнена, у кожного є така історія. І у мене це серія "Ожиновий живопліт". ⠀ Та ще й Олександра Орлова переклала історію особливо затишно, за що окреме дякую ❤️ ⠀ Інколи читаючи книжки з цієї серії я абсолютно впевнена, що ці книжки читатиму і своїм дітям. Бо мені здається, такі добрі історії роблять нас людьми, тому я навіть не сумніваюся, що ці книжки залишаться на моїх поличках до цього часу) ⠀ До речі, якщо я вас таки зацікавила відгуком і ви плануєте прочитати "Дітки Маківки" - хочу попередити, що читати потрібно цю частину тільки після "Літньої історії". Адже хронологічно події йдуть після. ⠀ Загалом, мені здається, що ця книга, як і серія просто ідеальна для осінніх вечорів, коли вже холодно, а тобі хочеться кутаючись в плед чогось затишного) Тому беріть на замітку ?