Черговий шедевр від маестро горорної манги - Джюнджі Іто! В центрі сюжету знову загадкова Томіе. Автор не розкриває її природу, її цілі. Дівчина неймовірної вроди неочікувано з’являється у найбільш різноманітних місцях, щоразу зводячи чоловіків з розуму. Втративши голову від кохання вони знову і знову розчленовують Томіе, однак вона завжди повертається з мертвих. І в скривавлених тілах, в чистому божевіллі пізнається краса роботи Іто.
Анонім
Напевно несправедливо порівнювати цю роботу із культовими "Томіе" та "Спіраллю", але крім них нічого з Іто не читав раніше, та й інакше оцінювати цей мальопис в мене не виходить.
Ця манґа, безсумнівно, слабша за дві роботи, згадані мною вище. Задумка простіша, і мені не вистачало інтриги в цих нових історіях. Тому ставлю 7/10.
Втім, це все ще Іто з його характерною химерністю, і в двох історіях він зміг мене здивувати. Фанати оцінять, а новим читачам раджу все ж починати з "Томіе".
Щодо роботи видавництва, то все, як завжди, чудово. Книга приємно лежить в руках, приємний білий папір, чудові переклад та верстка. Втім, підвела типографія, і деякі сторінки блідіші, надруковані так, наче в принтері закінчувалась фарба.
Анонім
Це вже легенда японського горору. Якщо коротко: це красиво, огидно, гіпнотично й моторошно.
«Томіе» — це не просто історія про дівчину-монстра, це глибока метафора одержимості, токсичності, нав’язливого бажання та страху перед вічним повторенням. Вона — ідеальна, але смертельно небезпечна. Її вбивають знову і знову, та вона щоразу повертається — гарна, жива і така сама руйнівна.
Іто малює цей жах тонко й красиво: чорнильні тіні, перекручені емоції, естетика тіла — все це робить навіть найжахливіші сцени неможливо відірватися.
Якщо тобі до вподоби незвичний, філософський, візуально сильний горор — «Томіе» обов’язково треба прочитати.
Анонім
