Безмежно обожнюю цю серію! Напруга, інтриги, двозначна мораль, фейрі, все як лікар прописав. Джуд — головна героїня, яку хочеться одночасно обійняти і оминати девʼятою дорогою, а Кардан… навіть не знаю що про нього сказати) У першій частині він токсичний, чарівний, жорстокий👀, словом ідеальний як антигерой, але далі розкривається зовсім по іншому. Ковтнула за кілька днів і одразу полізла за продовженням.

Дуже довго бачила її всюди і нарешті вирішила зробити свій висновок. Я на неї залипла, це дуже красива, ніжна і емоційна історія. Образи Аїда і Персефони по-сучасному переосмислені і тут немає банального “поганий хлопець і невинна дівчинка”.

Аїд тут не типовий жорстокий бог підземного світу, як це буває в інших схожих книгах, а людина з комплексами, травмами і реальною турботою про інших. Персефона теж не просто наївна, вона змінюється і за нею цікаво спостерігати. Їхня динаміка дуже мила, але не завжди проста і це круто.

Обожнюю візуальний стиль в якому створений комікс, віват дуже постарався, усе виглядає неймовірно естетично і впізнавано. Особливо ці кольорові асоціації для кожного персонажа прямо візуальне задоволення.

З нетерпінням чекаю коли ж вже вийде продовження.

Я довго відкладала цю книжку, бо боялась, що вона мене розчарує, аж занадто всі її хвалили і англійська в Цирцеї йшла важкувато. Але зрештою сіла прочитати і ні разу не шкодую. Міллер ідеально передає атмосферу давньої Греції, але не вантажить зайвими деталями, все тримає на рівні почуттів і внутрішніх конфліктів.

Розповідь від імені Патрокла це чудове рішення. Через його очі Ахіллес виглядає не як недосяжний напівбог, найкращий з греків, а як звичайний красивий і страшенно впертий хлопець. Їхні стосунки з Патроклом розвиваються повільно та природно. Вони не ідеальні, не надто романтизовані (хіба що трохи), але загалом виглядають щиро.

Місцями книга йшла трохи повільно. Деякі сцени розтягнуті, особливо на початку, але чим далі, тим більше затягує. Троянська війна не в центрі сюжету, але її тінь постійно нависає над героями. Книга не фокусується на політиці чи самих битвах занадто багато, вона більше тримає фокус на особистому, на тому, що відчуває людина, коли навколо руйнується увесь її світ. І навіть знаючи, чим усе закінчиться (бо ми всі знаємо…) я все одно сподівалась, що станеться диво.

Поставила 4.5 з 5, бо якби трохи менше розтягнутості і більше ритму, вона була б ідеальна. Але все одно це сильна історія і вам вона потрібна, якщо любите міфи, скло на сніданок і трішки розбите серце після читання.

Це одна з тих книг, які огортають тебе як тепла ковдра і ніколи не відпускають. Я не очікувала, що вона настільки мені сподобається, кілька разів ловила себе на тому, що читаю з посмішкою і декілька разів ледь не зронила сльозу.

Історія добра, з гумором, але зовсім не наївна. У ній піднімаються дуже важливі сучасні теми по типу толерантності, прийняття себе, любові (у будь-яких її проявах).

Лайнус неймовірно живий персонаж, його трансформація від офісного планктону, який живе за правилами, до людини, яка порушує усі інструкції заради любові. Кожен з дітей в притулку унікальний і дуже добре прописаний, за кожного з них хочеться переживати. Люцифер взагалі мій улюбленець))

Це казка, але для дорослих з теплом, гумором і магією. Я б хотіла її забути, щоб прочитати знову як вперше. Дуже чекаю на другу частину українською

Чесно, я навіть не знаю як описати цю книжку, як і в принципі усі інші книги автора. Це був мікс абсурду, гумору і якихось зовсім неочікуваних філософських моментів. Террі Пратчетт як завжди неповторний, в нього виходить одночасно насміхатись з усього і при цьому змушувати задуматись.

Химерне сяйво мені сподобалось більше, за першу частину підсерії, тут мене набагато більше зачепили пригоди та історії героїв. Друга частина має доволі завершений фінал, тому можна її читати як дилогію разом із Колір магії, якщо хочеться познайомитися із цим автором.

Поставила 4 з 5, бо хоч і дуже сподобалось, але не ж моєю улюбленою книгою з Дискосвіту, іноді було складно дочитувати окремі розділи, трохи перевантажено деталями чи каламбурами, які не завжди були до кінця зрозумілі. Але в цілому рекомендую всім, якщо любите розумний гумор і трохи божевільний фентезі світ.