Серія «Magnolia Parks» 10/10⚠️ На початку першої книги Магнолія і Бі Джей здаються майже неможливою парою. Магнолія — яскрава, імпульсивна, емоційно нестабільна, Бі Джей — загадковий, трохи відсторонений, із власними травмами та таємницями. Їх потяг один до одного шалений, але токсичні патерни, нерозуміння і недовіра постійно ставлять їх на межу розриву. Холодність батьків формує у Магнолії постійний внутрішній хаос, сумніви в собі й потребу «довести» свою цінність. Різниця у ставленні до неї та Бріджет посилює відчуття неповноцінності, що з одного боку руйнує її емоційно, а з іншого — стимулює ріст, самопізнання і пошук підтримки в партнерських стосунках. Через це Магнолія змалку навчилася ховати справжні почуття і показувати «обличчя», яке схвалять інші, шукати визнання та любов зовні, а не всередині родини, створювати ілюзії і контролювати свій образ у світі, щоб компенсувати відсутність підтримки вдома. Тільки у п'ятій книзі Магнолія дізнається про свій РДУГ. Після цього читачу стає зрозуміло що її хаос вже не просто «характер», а частина її мозку. Навіть якщо у Магнолії були симптоми гіперактивності та хаотичності змалку, батьки трактували їх як «погану поведінку» або «розпещеність», а не як прояв особливості її мозку. Пройшовши через всі труднощі, зради, горе і власні демони, Магнолія починає розуміти себе: її імпульсивність, гіперфокус на емоціях і хаотичні реакції — частина її внутрішнього світу, який вона тільки вчиться приймати. Ця історія не про ідеальні стосунки, а про реальне кохання. Магнолія і Бі Джей не «змінилися заради любові», вони зросли разом і навчилися підтримувати одне одного навіть у найскладніші моменти. Для мене сюжетна лінія Магнолії та Бі Джея закінчилась просто ідеально: без пафосу, але з душею, по-справжньому. Я закривала останні сторінки з тим теплим відчуттям, що все стало на свої місця. Джесса, аплодую стоячи. Дякую за цей рік емоцій, болю, щастя, любові й зцілення разом із цими героями. Це була читацька подорож, яку я точно не забуду.

Чудова книга, для тих, хто захоплюється вайбом серіалу «Пліткарка». Дуже гарно написана, авторка неймовірно добре передає почуття та емоції героїв. З кожною наступною книгою серії все більше і більше проймаєшся емпатією до всіх героїв, поринаєш у їх світ, їх історію, кожного розумієш по-своєму. Замкнене коло, а персонажі бігають по ньому і не можуть знайти вихід - так, це правда. Але це ж історія, книга. І вона захоплює неймовірно. Особисто я обожнюю таку концепцію книг та серіалів, тому ця просто підірвала мій світ. Такі гарні порівняння, алегорії, що буквально захоплює подих. Обовʼязково читати всю серію(наразі - 4 книги), бо тільки так можна зрозуміти цілісну історію. Для тих, хто шукає багато сенсу ця книга може не підійти. Тут про почуття, про емоції, про гарно написану історію з такими порівняннями, від яких дух захоплює. Почуття різні, не однозначні, не ідеальні і далеко не прості (для любителів ділити світ на чорне та біле також не підійде), але коли проймаєшся загальною історією, точно не залишишся байдужим. Бо кожен з героїв чудовий по-своєму, історія життя кожного абсолютно унікальна і захоплива.

Єдина серія "жіночих романів", які мені подобаються. Це просто класна серія про стосунки, про проблеми цих стосунків, про життя нормальне і не дуже, про те, що і хто нас оточує Просто дуже легко для мене читається

4⭐️ це капець. для початку : я обожнюю Дейзі та Крістіана, незважаючи на їхні недосконалості та психологічні травми. ця пара мені ближче, ніж Магнолія та БіДжей однозначно. мені неймовірно сподобались роздуми цих обох на початку книги одне про одного, кілька разів просльозилась? повернення цих стосунків у реальність після розлуки ніби зцілило мене❤️‍? супутні проблеми теж було цікаво читати і аналізувати ДЖУЛІАН! я хочу окрему книгу про нього. він заслуговує на це. усвідомлення того, як він кохає Магнолію і чому він не може мати її — розбиває мені серце. він крутий персонаж, якого я полюбила ще у 2 книзі. (бляха, він навіть описує Магнолію як свої улюблені витвори мистецтва і каже, що вона ще гарніша ?) фінал : я в шоці. тепер все стало на свої місця, пазлики зібрались до купи і мені дуже боляче. за Крістіана, за Дейзі, за Джуліана, за Магнолію. ніхто з них цього не заслуговує. і відчуваю, далі буде треш і «розхльобування» наслідків?

Не знаю в який момент я знайшов себе, зачитуючись романтичною прозою, але це в мене вперше такий досвід — вже три книги прочитані зі швидкістю світла і готується четверта) Не знаю дійсно чому так сталося, але ця серія для мене якась найбільш лампова за своєю атмосферою і легкістю.

Якщо порівнювати між першою частиною і цією, то тут більш прописані персонажі та їх історії, не такі тупі вчинки героїв (хоча до головного героя є питання?) Люблю цю серію тим, що вона робить мені неймовірно боляче. Я думаю через те, що якісь моменти були в моєму житті. Дейзі Гейтс, як персонаж, мені сподобалась більше, ніж Магнолія. Тут ще в сюжет додали мафію, прикольно, але в кінці я вже не хотіла ніяких екшенів, а хотіла «довго і щасливо», наївна. Тут знову ж таки - відкритий кінець. Не памʼятаю чи було в першій частині внизу сторінок пояснення та думки героїв, але це мені сподобалося. Нарешті ці бренди були написані людською мовою. Стосунки між героями суцільні гойдалки. Мене це вбивало кожний розділ. Я так нервувала. Крістіан цей - ?. Але все одно хотіла, щоб вони були разом. (І що ви мені зробите? Нічого ?) Також сподобалася історія з братом та його відношення до Дейзі, мені здається, тут розкрили все і навіть трішки більше, все зрозуміло чому так. Серію дочитувати буду однозначно. Ще попереду 3 частини ( останню ще не видали)

в цій книзі ми дізнаємось чому звʼязок Магнолії і Бі Джея такий міцний, які таємниці ховалися в минулому і чи матимуть вони шанс на майбутнє. дуже емоційна книга, кінцівка просто шокуюча...

Я думала, що фінал першої книги був шокуючим, але цей… ЩО ЦЕ БУЛО?! Я відмовляюся в це вірити! Ця книга — справжнє випробування для нервової системи. Я очікувала драми, але аж настільки?! Це був емоційний ураган, що не давав спокою ні героям, ні мені. Кожна сторінка розбивала серце, а коли здавалося, що все нарешті налагоджується, новий поворот руйнував усе знову. Я і люблю, і ненавиджу кожного персонажа водночас. Бі Джей і Магнолія доводили мене до сказу, але я не могла не співпереживати їм.