Джейсон Рекулак

Найбільш неочікуваним у цій історії виявилось те, що в автора українське прізвище😁

Історія з суцільних голівудських штампів, що не розповість нічого нового - але прекрасна саме своєю передбачуваністю, особливо якщо перед цим ви читали щось, що ламає мозок😁
📃 Колишня наркоманка стає нянею маленького хлопчика у дуже заможній родині. І дитина поводиться дивно та має уявну подругу, що підштовхує його малювати дуже дивні і моторошні малюнки.
Звісно ж, зʼясовується, що в будиночку, де живе героїня, колись було вбито молоду дівчину, яку звуть майже так само, як і уявну подругу хлопчика.
Ну а далі ви приблизно вже уявляєте розвиток подій.

Хоча…

Насправді, деякі сюжетні повороти таки трохи неочікувані. І не те щоб це робило книгу прям сильною, але злегка таки може здивувати😌
Я люблю такі передбачувані книжки і фільми час від часу - трохи моторошні, трохи таємничі, але дуже прості.
І ця книга проста, як казочка. І написана дуже простою мовою. Але по-іншому бути і не могло, враховуючи інтелектуальні здібності оповідачки - тож це тут цілком виправдано.

Книга ідеальна для відпочинку, бо читається взагалі непомітно і зовсім не напружує мозок.
І ще тут багато малюнків - спочатку дуже дитячих, а тоді вже складніших. Це було цікавіше, ніж якби вони описувались чисто словами, бо в сюжеті вони грають визначну роль.
Дуже багато моментів, притягнутих за вуха і нереалістичних. Багато що гіпертрофовано.
Але пролог класний своєю правдивістю.

Коротше, читайте, якщо любите прості голівудські жахастики без вишуканої надмірності. І не очікуйте від книги чогось надзвичайного, бо точно розчаруєтесь.

Все частіше закрадається думка, що я би хотіла екранізацію прочитаних мною книг🔥🔥🔥Особливо це стосується детективів, гостросюжетних трилерів, жахастиків.⠀
⠀
Тут я переживала разом з Меллорі величезний спектр емоцій: шокована була історією її минулого, силою духу до боротьби тепер та добротою і хоробрістю її великого серця. Дуже моторошно було читати про розвиток подій у заміському шикарному домі з басейном і садом, на тихій вулиці де живе еліта.⠀
⠀
І все би нічого, Меллорі справно працює нянею з Тедді, бореться з своєю «хворобою», вправно тренується і навіть заводить дружбу з місцевим красунчиком….⠀
А тут якраз починається все найцікавіше… з назви книги ми розуміємо, що мова йтиме про малюнки- і малюнки тут всюди і вони неймовірні і лякаюся водночас.⠀
⠀
Автор додав сюди трохи медичної термінології, містики, спіритизну і як результат - я не могла відірватись від книги, поки не дізналась всіх таємниць сім’ї Максвеллів і дуже боялась, щоб з маленьким Тедді не трапилось найгіршого.⠀
⠀
Поряд з детективним розслідуванням і елементами хорору, книга пронизана важливими моментами в боротьбі з залежність, взаємодією таких людей у суспільстві, ставлення соціуму до проблем залежності.⠀
⠀
Сказати, що розв’язка здивувала і шокувала мене - це нічого не сказати, але я всім серцем надіялась на щасливий кінець цієї історії. І саме важлива тут є післямова, яка розчулила мене до сліз…

Книга неймовірно динамічна, написана легко і цікаво, від неї просто неможливо відірватися!
Поринаєш у цю історію з головою і не можеш зупинитися, так хочеться зрозуміти, що ж там коїться, що є практично неможливим.

Історія описує жахливі речі, як люди по-своєму божеволіють, падають на дно, звідки дуже важко вибратися.
У більшості є секрети та слабкі місця, з якими нелегко впоратися.

Я не розумію вчинки деяких персонажів, наприклад, сімейки, вважаю, що їх бажання було можливо виконати іншим шляхом. Натомість вони утнули неймовірну дурницю.

І ГГ часом поводилася неправильно, але ж ніхто не є ідеальним.
Хіба що Адріан і його сім'я.
Мені загалом шкода Меллорі, бо вона непогана людина і прикро, що з нею таке трапилося і вона не отримала адекватної своєчасної підтримки від найрідніших.

Цікаві паралелі із вигаданим жахастиком і реальністю у книзі.
Фінал гарний.
ГГ молодець.

Немає нічого сильнішого за материнську любов.

Але мені не дуже сподобалася містика саме у цьому випадку, вважаю, що було б краще, якби все вирішили без її допомоги. Так було б захопливіше, бо реальні речі часом навіть страшніші за вигадані.

І розчаровуюся, коли не бачу цитат, гідних до виписування.

Хоча книга піднімає багацько тем: наркоманія, лікування, спорт, навчання, віра і наука, божевілля, смерть, провина, забобони, досягнення мети будь-якою ціною, расизм, орієнтація.

А малюнки надавали довершеності і деталізації.

Хотілося б побачити екранізацію, вона має бути дуже моторошною і гостросюжетною.

Одразу хочу звернути увагу потенційних читачів, що це містичний трилер, тому раціональних пояснень не чекайте і буде вам щастя.

Книга для мене виконала свою функцію на всі сто. Читалось захопливо, сюжет тримав у напрузі, а від цих стрьомних малюнків було реально не по собі. Прочитати таку книгу - ніби фільм подивитись. Але закінчення мені трохи зіпсувало враження. Хоч і я нормально ставлюсь до містичних приколів у книгах, але тут було враження, що автор аж занадто накрутив і з усіх сил намагався вразити, а в результаті викликав лише бажання закотити очі)), але то таке.

Для відволікання - хороший варіант все одно.

Якщо коротко, то колишню наркоманку Меллорі запрошують працювати нянькою до хлопчика Тедді. Його мама працює з людьми, які намагаються подолати залежність, тож подружжя дає дівчині шанс. З друзів хлопчик має лише уявну Аню, що нашіптує йому, що малювати. І все добре, аби з часом його роботи не прогресували від просто каракуль до моторошних каракуль, а згодом до справжніх темних шедеврів.

Найбільша проблема цієї книжки в тому, що ідея така затерта, що аж шкода. Вона закручена, таємнича, з несподіваними поворотами, навіть містична. Але сюжет про няньку з невдалим минулим, яку запрошують працювати в дивну заможну родину десь в лісах, вже був.

Часом мені здавалося, що я знов читаю "Безпечне місце" Анни Давнз. До тої самої ідеї додали містичності і все.

Якщо про це забути, то можна радити її любителям трилерів з потойбічними нотками. Від неї справді складно відірватися, але через таку подібність особисте враження зіпсоване.

Читаючи трилери чи детективи, в моїй уяві завжди будуються здогади щодо фіналу. Тим паче, коли автор і сам підштовхує читача до розгадки. Але в даному випадку усе було настільки перекручено у фіналі, що такого повороту подій я просто не очікувала.

Мені сподобалися малюнки. Вони додавали не лише інтриги, але й напруги сюжету. Впевнена, що без них сюжет був би слабшим та менш цікавим.

Особисто я люблю містику у книгах. У даному випадку її було не надто багато, волосся дибки не ставало, безсонної ночі після прочитання теж не було. Усе в міру.

Абсолютно випадково натрапила на цю історію в книгарні, зацікавилася анотацією і, загалом, не пожалкувала, що прочитала! Текст Джейсона Рекулака написаний просто і з гумором. Читається дуже швидко! Книжка тримає в напрузі весь час, а кінцівка це прям "що це було?", неочікувано, а ще він, здається, натякає на продовження. У книзі доволі динамічний сюжет і це мені сподобалося, але було багацько моментів, через які в мене виникали питання, на які я так і не знайшла відповідь в кінці.
Не дивлячись на деякі мінуси книжки, а вони є доволі суб'єктивними, я раджу прочитати "Приховані малюнки", її можна дочитати за один - два вечори та добр відпочити з нею!
Хочеться відмітити оформлення окремо, мені дуже сподобалася обкладинка та ілюстрації!

Ой, я навіть не знаю як оцінити цю історію 😁 З одного боку вона мене потішила і розважила, а з іншого - ну це був якийсь суцільний сюр, особливо під кінець.

З плюсів:

🔸Дуже простий текст, який супер легко читається. Сторінки просто летять одна за одною. Багато діалогів, але сприйняття атмосфери історії мені це не псувало.

🔸Досить динамічний сюжет, постійно щось відбувається, розповідь не топчеться на одному місці.

🔸Історія досить кінематографічна, легко занурює в себе, мов дивишся якесь кіно. Мені читалося неначе сценарій до серіалу чи фільму.

🔸Персонажі викликали багато питань, але хоча б не дратували.

З мінусів:

🔸Автор без кінця і краю вказує торгові марки та бренди просто всього, що попадається персонажам під руку. Навіть такі дрібниця як мило, харчова плівка чи пластикове покриття на столі. Таке враження, наче йому дали перелік брендів і сказали втулити у свій текст задля реклами.

🔸Мені було складно повірити, що колишня наркоманка може піти працювати нянею до дитини, ба більше, що її візьме до себе заможна родина. І хоча в кінці це якось кострубато автор намагався пояснити, все одно було не зрозуміло.

🔸Розв’язка історії це просто щось із чимось. Я вже просто сміялася з поворотів сюжету, які накручував автор. Аж так сильно хотів здивувати, що крутонув такого, що ніяк не налазить на голову. Кінцівка виявилась концентрованою сумішшю якоїсь абсурдної гарячки.

🔸Хочеться наголосити, що це саме містичний трилер з усіма його атрибутами з першої до останньої сторінки. Ніяких логічних пояснень тут чекати не варто.

В цілому, нормальна книга на декілька вечорів, аби розслабитися й дати мозку відпочити. Але краще братися за неї без зайвих очікувань на “вау!” ефект. Особисто я наче подивилася простенький трилер-жахастик навіть не вмикаючи мозок, аби спробувати адекватно оцінити що відбувається. Бо якщо почати задумуватися й аналізувати кожен крок персонажів й вибір автора, то можна сміливо вліпити 1 зірку й пити далі. Але я ставлю 3 за fun time проведений з цією дивовижно абсурдною історією.