Комі розповідає, як формувалась його віра в те, що лідер має бути вірним не людині, не посаді, не абстрактному поняттю «влада», — а правді, інституціям, принципам, якими визначається справедливість. Його історія — робота прокурора, протистояння з корумпованими системами, участь у гучних справах, драма політичного тиску — усе сплітається у тканину, де особисте і публічне нероздільні. Є моменти яскравої образності — коли він порівнює президента, який вимагає особистої лояльності, із босом мафії; тоді риторика гостра, майже сатирична, — і це не просто політична критика, а спроба показати, який внутрішній конфлікт виникає, якщо норми права і чесності поступаються перед владою. Недоліки теж є: іноді стилістика трохи надто «проповідницька», іноді відчувається, що автор мусить захищати власний образ — виправдовуватись або зважати на те, як його сприйматимуть. Деколи рішення здаються неоднозначними, і Комі сам визнає, що «за тих обставин зробив би те ж саме» — але читач залишається з питанням: чи не можна було б вибрати інший шлях, навіть якщо складніший. У цілому — це читається як внутрішній щоденник людини, яка стояла на перехресті моралі й політики. Це книга не про перемоги чи поразки, це книга про те, що означає бути лідером у час, коли істина стає рідкісним ресурсом.

Не дуже велика за обсягом, але доволі цікава книга спогадів колишнього директора Федерального бюро розслідувань США. Мабуть, якби Джеймс Комі побув на посаді трохи довше, а не чотири неповних роки у 2013-2017, то й книжка була б обʼємнішою. Однак, якщо хтось ще не читав про те, як функціонує американська політична система і державний апарат, що таке система стримувань і противаг, та й взагалі – на чому ґрунтується американська демократія, то книга однозначно варта уваги. З найвищих американських посадовців і політичних лідерів більш детально подані портрети трьох – президентів Барака Обами і Дональда Трампа та колишньої держсекретарки і кандидата на посаду президента Гіларі Клінтон. Барак Обама поданий як розумний, розсудливий і може не зовсім рішучий. Гіларі Клінтон виглядає не зовсім привабливою і десь навіть не зовсім відповідальною. Ну а Дональд Трамп, що й не дивно, сприймається самозакоханим, брехливим, самовпевненим мудаком… Якраз на прикладі негласного протистояння директора ФБР Комі і президента Трампа випробовується міцність американської системи. Що переважить: вірність конкретній особі, хай навіть президенту, чи вірність національним інтересам та основам демократії?

«Сумнів - це прояв мудрості. І що старшим я стаю, то менше знаю напевне. Лідери, які ніколи не сумніваються у власній правоті, рішеннях і баченні, створюють загрозу для організацій і своїх підлеглих. А в деяких випадках вони загрожують нації та світу». Ця книжка - яскравий приклад того, як людина, про яку нічого не знаєш, може викликати повагу до себе і зміцнити віру в правду і чесність. Не потрібно цікавитись політичними іграми у США, розуміти правову систему, щоб прочитати книжку блискавично і почерпнути щось для себе. Комі - колишній прокурор, директор ФБР, працівник приватних компаній. Він коротко описує свій досвід, вибудовування цінностей і причини прийняття доленосних рішень як для себе, так і для держави. Факти і спостереження приправлені наукою етичного лідерства. На прикладах Комі пояснює, чому для лідера важливий баланс між добротою і непоступливістю, між упевненістю і скромнісю, смиренням. Чому сумнів - це не слабкість, а прояв мудрості. Чому чесність, порядність та відкритість незамінні. Чому потрібно заохочувати інших до висловлень своїх поглядів, слухати і чути співрозмовника. Чому здорове, не знущальницьке, почуття гумору важливе. А найважливіше - чому чесні дії кожного працівника є вкладом у «резервуар» довіри до організації, приватної чи державної. Вища вірність - це не вірність посаді чи керівництву, це вірність цінностям і правді. Комі повсякчас демонстрував незалежність, в тому числі ФБР, як частини системи правосуддя, від політичних впливів. Книжка читається швидко і легко, прості істини отримують підтвердження у складних обставинах, а людська спроможність до справедливості долає схильність до несправедливості. Звісно, не кожне рішення, прийняте в умовах дотримання вищих цінностей, призводить до найкращого очікуваного результату. Проте будь-які наслідки чесних і порядних дій терпимі. Книжка чудова. Після прочитання пройшла авторський курс Комі з етичного лідерства. А там він, зокрема, рекомендував книжку «Драйв», яка теж вийшла у Лабораторії. Загалом стався такий триваючий поштовх до розвитку в особистісному плані у цій сфері.