Хочу відзначити те, як історії переплітаються між собою. Під час читання не виникало відчуття, наче героїв забагато або що їх можна легко сплутати. Ми не отримуємо повного уявлення про те, як вони жили до того, як потрапили до будинку, але не думаю, що це потрібно. Не можу сказати, що я у захваті він фіналу, однак загальні враження від книги дуже позитивні.
Анонім
Це було складне, але варте зусиль читання.
Оповідь починається з того, як головна героїня підлітка тікає з дому, після чого з нею трапляються дивні події, сенс яких ми розуміємо лише наприкінці книги. Взагалі, структура оповіді нагадує мозаїку: ми знайомимося з різними персонажами з різних епох, які так чи інакше пов’язані з героїнею, але до фіналу не розуміємо, навіщо все це. Лише наприкінці книги усі уривки складаються в цілісну картину, і ми нарешті дізнаємося, що ж відбувалося.
Вважаю, що це дуже сміливий прийом - змусити читача більшу частину немаленької книги йти вперед, не маючи чіткого розуміння сюжету. Це справді було непросто. Особисто я дочитала лише тому, що вже була знайома з іншими роботами автора й була впевнена, що фінал не розчарує - і не помилилася. Але витримати до кінця зможуть лише найстійкіші читачі.
Друге, що хочеться відзначити, ця книга дала глибше розуміння сюжетів інших творів автора. Коли я зрозуміла, як вони пов’язані між собою, це був справжній вибух мозку. Вражає, наскільки масштабну історію він продумав.
І третє - кількість тем, яких торкається автор: стосунки батьків і дітей, соціальна нерівність, роздуми про майбутнє нашого суспільства та ще багато іншого. Здається, кожну частину книги можна довго розбирати й аналізувати.
Загалом мені сподобалося, я не шкодую, що прочитала. Фінал розчулив, але, як на мене, книгу можна було б скоротити, деякі деталі та персонажі здавалися зайвими. А згадка росії засмутила: хоч її тут і не звеличують, читати про неї не хотілося, тож за це знизила оцінку.
Анонім