Нові відгуки

Бачила багато позитивних відгуків від українських блогерів, які переважили трохи менш позитивні від англомовних, і ось ця книга у мене. Загалом я б описала атмосферу історії так: багато-багато снігу, технології та магія, лоск, за яким стоїть гниль, та реальність, якій складно вірити. Фентезійно-сюжетна частина історії мені подобалася. Всі ці розмови про ілюзії, що перепліталися з лицемірством (або ж теж своєрідною ілюзією тільки у характері людей), мені сподобалися, були гарними паралелями. Не сказати, що я багато розумію за першу книжку з огляду на глибину ієрархії, секретів, хто молодець, а хто зрадник. Але така часткова заплутаність відчувається продуманою. Історія також тримала часто в напрузі, що я теж люблю. А як ця напруга відображалася на любовній лінії... Ну, скажу так, це було дуже-дуже добре. Не у всіх висновках я солідарна з головною героїнею, але то таке. А от все це "я маю бути холодним до тебе, бо маю захистити тебе" я періодично люблю, і тут воно прямо вчасно з'явилося. Розвиток любовної лінії мені дуже-дуже чекається, і пара цікава, хоч їй і приділено не надто багато часу. Єдине, з чим у мене виникли проблеми, це незрозумілі згадки про Бога у негативному контексті на початку та в кінці. Як говорять, для кожного своє, але мені не ок з таким миритися у своїх книгах, тож чи читатиму продовження, не впевнена.

Неймовірна книга, не схожа на будь що інше. Унікальний світ, реальні герої, в яких можна повірити. Прекрасна Офелія, яка не є типічною красунею, що все вміє. А те, що з нею відбувається…іноді я читала і не могла повірити. В цій книзі немає нічого зайвого, все ідеально. Я прочитала цю книгу вже двічі. Одна з моїх улюблених серій

Ця книга є третьою в циклі і ще не завершальною. Для мене це фентезі непорівнювальне з іншими і має посідає місце в моєму серденьку. Вважаю його трішки недооціненним у світі книголюбів і тому хочу поділитися своїми щирими враженнями від книги. Чому ж ця пригода така унікальна для мене?) По- перше, стиль та манера побудови сюжету дуже відрізняється від типових популярних фентезі. Детально продуманий світ, який в кожній книзі різний, унікальна гра з середовищем де перебувають герої, постійна зміна локацій і чисельна кількість прихованих місць яку відкривають герої просто зносить мені дах (в хорошому сенсі). По-друге, не ідеально вилазина зовнішність головної героїні, а навпаки її неідеальність, часом незграбність, взагалі автор більше намагається звернути увагу на думки і психологію її вчинків, що вдало перетинається із загадками в сюжеті та подіями що розгортаються. Через що героїня сприйматься дуже живою і за нею дійсно переживаєш, але вона не одна, яка притягує всю увагу, майже кожен персонаж є цікавим та продуманим. По-третє, любовна лінія, вона в цьому циклі геть унікальна, дуже повільна, часом холодна, але попри це, романтична і приваблива. Я вважаю її дійсно специфічною і вельми цікавою. Ця частина мені ще більше була схожа на детективно-фентезійний квест, який я залюбки прочитала та прожила разом з персонажами історії і мрію чимскоріш прочитати продовження. Атмосфера дуже затишна і навіть трішки стімпанкова, повільна та деталізована викладка подій ідеальна для мого сприйняття. Я дійсно кайфую від всіх деталей які описує автор, бо мені завжди цікаво розібрати все до самих дрібниць. Однозначно раджу для широкого кола читачів, які бажають зануритись у фентезійний квест наповнений великою кількістю деталей, повільністю подій і дуже загадковим сюжетом з нотками стімпанку.

Події цієї книги вже виходять за межі Полюса і якраз відбуваються на ковчегу Вавило. Це неймовірне місце що нагадує стародавню Грецію, проте тут є роботи помічники та літаючий транспорт. Адже весь острів роздроблений на дрібніші острови. Офелія та Торн розділились. Тепер ми будемо спростувати за пригодами дівчини, яка вирушає на пошуки певної книги в якій зацікавлений Бог, а також в надії відшукати Торна. Офелія знайомиться з культурою Вавилону та їхніми жорсткими правилами. Жорстка цензура, не можна брехати, та проявляти насильство. Тут не існує поняття «вбивства» це або «нещасний випадок», або «природна смерть». А найгірший гріх — крадіжка книг. Офелія стає студенткою і потрапляє в нове кудло змій. Тут всі здібні і конкуренція жорстока. Адже лише двоє добудуть можливість випуститись і отримати доступ до секретних документів. Неймовірно захоплююча і цікава книга. Взагалі 3 і 4 частина мої найулюбленіші. Тут багато розкривається про Творця та Іншого. Ми більше взнаємо про довоєнні часи, світобудову та чому світ починає руйнуватися. Ці 400 сторінок по максимуму набиті інформацією, яка зведе з розуму вже в 4 частині. Взаємодії Офелії і Торна тут не дуже багато, проте в кінці вона така ніжна та інтимна. Я шаленію просто.

просто скажу: 56 - після цього, я зрозуміла, як сильно люблю цю книгу, цю пару героїв і цей всесвіт 56 - і я на колінах перед авторкою 56 - і я хочу кричати про цю серію на увесь світ буде трошки боляче і сумно, трошки химерно, але 56 - це нагорода за усі страждання

Крізь дзеркала — неймовірно класна серія і «Памʼять Вавилона» чудове продовження перших двох частин. Вона набагато динамічніша за другу частину, набагато емоційніша за перші дві разом узяті і взагалі вау. Видно особистісний ріст і розвиток героїв, сюжет лишається оригінальним і не висасується з пальця, тож дуже раджу, а сама дуже чекаю на 4ту частину

Цикл Крізь Дзеркала однозначно в моєму особистому списку найкращого прочитаного. Третя частина виявилась не гіршою, ніж 2 попередні. Тепер події розвиваються на Вавилоні. Перед нами постає «ідеальний» Вавилон, місто майбутнього. Головна героїня з кожною книгою все більше росте, як персонаж. В цій книзі вже видно, як вона готова боротися за те що їй дороге і за тих, хто їй дорогий. Знову купа таємниць, інтриг і секретів. Авторка створила надзвичайно цікавий всесвіт, повний та насичений. На кожному ковчегу свої правила життя та закони. Також життя людства ділиться на період до Розколу та після. В цій частині ми все більше і більше дізнаємось про життя До. Але, як на мене, недостатньо багато 😂 Бо мені хотілось знати набагато більше інформації про життя до Розколу. Навчання Офелії в Хорошій Родині чимось нагадало мені навчання в воєнній академії. Проте Офелія показала себе справжнім бійцем. Ще один секрет ми дізнаємось про Офелію і це виявляється, мʼяко кажучи, шокуючим. Хочу ще зауважити, що так недолуго посунули Медіану, просто щоб стався сюжет, щоб Офелія знайшла Торна. Хоча Медіана з своїми силами і як антагоніст була дуже цікавою. Що мені не сподобалось, так це те що не розкрили історію Торна за той проміжок в три роки, між другою і третьою книгою. Як він взагалі дістався на Вавилон і став там важливою персоною за цей короткий час, займаючи керуючу посаду. Торн … ну цей мужчина в моєму серці просто 💔 А його зізнання в мотивах своїх вчинків, ну це просто 😭 Цей слоу бьорн між головними героями, я вже просто не витримую. Але в той же час, дайте мені ще, бо це надзвичайно ❤️‍🔥 Четверта книга і остання має бути розвʼязкою до всього, до Бога, до Іншого, до другої Офеліі і я з нетерпінням її чекаю.

Оцінка 10/10. Друга частина виявилась ще цікавішою за першу. Події неслись просто галопом, часу нудьгувати взагалі не було. Головна героїня стає впевненішою в собі та сильнішою. Торн все такий же загадковий та із своїми секретами, але нам їх потроху починають привідкривати. Дуже цікава історія Фарука. Вже хочеться скоріше дізнатися його історію, та й всіх духів ковчегів. Читаєш книгу і не можеш зупинитись, так хочеться дізнатись що ж там далі. Єдине, що найбільше було притягнуто за вуха, це зізнання Торна в коханні. Не було якоїсь іскри між ними чи чогось подібного, тому це зізнання звалилось зненацька, як сніг на голову. Кінцівка, звісно така, що хочеться якнайскоріше взяти до рук наступну частину.