Дабос Крістелль

Нетипове, незвичне і дуже насичене фентезі від французької авторки. Достойне продовження циклу Крізь дзеркала.

Сказати, що я в захваті – це нічого не сказати. Дуже якісно продуманий і деталізований світ, де кожна родина має свої магічні здібності і бореться за прихильність Духа родини.
Мені дуже сподобалася атмосфера стімпанку, закохала в себе головна героїня, дуже смішний і цікавий персонаж. Маленька, в окулярах, незграбна, але завжди в центрі смертоносних подій. Так, це не те фентезі де автор приділяє опису кохання та емоцій - як хто на кого глянув, чи доторкнувся і тд. Ця книга саме про пригоди, і хоч загальна атмосфера книги трішки дотепна в ній присутня безліч таємниць, небезпек та магії.

Дуже круте середовище створив автор, летюче місто з чисельною кількістю просторових аномалій, міражів і потаємних кімнат. Атмосфера королівського двору додає приємної вишеньки на торті, ну а магія тут це спосіб дізнатися чужі таємниці та зіштовхнути з драбини статусів лордів і дворянство в самий низ, і добре якщо не вбити.
Мені так сподобалася ця книга, що емоції переповнюють і не можу нормальний відгук написати)))

Однозначно раджу до прочитання, особливо в зимовий період, адже все відбувається в суворих умовах Півночі, де і люди суворіші та холодніші по своїй природі.

« — Трапляється, що найзапекліші супротивники спокуси є найбільшими її прихильниками».

Ох, ну пригоди Торна й Офелії це щось з чимось! Те, як саме вони намагаються викрутитися з усіх перешкод, вражає. Та й взагалі... неймовірно люблю я цю парочку, хоч й тарганів в головах там по самі помідори.

Ця частина набагато крутіша, ніж перша: динамічніша, Торна більше, герої ще й ще відкриваються перед читачами та між собою, є детективна частина, що мені ну дуже імпонує. Просто вау! Сподіваюсь, що третя частина вийде якомога швидше.

ПОПЕРЕДЖАЮ, ДАЛІ СПОЙЛЕРИ ДО ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ!

Офелія все більше потрапляє у світ інтриг та гри кланів холодного ковчегу Полюс. Тепер уся її увага зосереджена на місті, де проживає сам голова усього ковчегу — вічно "десь там у собі в голові" Фарук. Дізнавшись, що від шлюбу з Торном тому потрібна її сила, її дар, який дозволяє читати речі інших людей, Офелія робить відчайдушний хід перед Фаруком — заздалегідь пропонує йому свою допомогу з прочитанням таємної для усіх Книги, яку досі ніхто не зміг хоч трохи розшифровувати. Але не так складається, як хотілося: пропозицію дівчини відміняє вічно холодний Торн — її майбутній чоловік. Фарук, не розуміючи взагалі, що відбувається (ну є в нього така проблема, що ж поробиш), пропонує тій стати другим казкарем — людиною, яка повинна була хоч якось розважати голову ковчега. Та тільки Фарук не знав, до чого казки Офелії можуть довести його... він бачить сни, які можливо відкривають йому те, ким насправді він є. Може саме це й є розшифровкою Книги?

Тим часом дівчині досі приходять таємні листи, які містять у собі засторогу та упередження від незрозумілого Бога щодо її шлюбу з Торном. Якщо Офелія не скасує свого весілля, її очікують непередбачувані наслідки. Але не одна вона отримає такі листи... тих, хто вже їх отримав, вже давненько ніхто не бачив. Фарук й з цього їй вигадує нову роботу: він просить Офелію знайти усіх, хто зник. На усе це дається 24 години, за які, окрім того, щоб знайти зниклих, вона хоче дізнатися відповіді й на свої листи. Можливо, це все між собою пов'язано? Хто та чого не хоче шлюбу між Торном й Офелією, які вже починають одне одному відкриватися?

Підводячи підсумок, ця книга мені сподобалась більше, ніж перша.
Саме своїм сюжетом, тим, як закручено події, як авторка викликає на емоції, які лінії введено в історію, і який грандіозний задум починає проглядатися у серії.

Офелія все так же бісить своєю зарозумілістю, егоїзмом і нікому не потрібним змаганням з власним нареченим.
Торна в цій частині справді більше, він розкривається з неочікуваних сторін, він робить так багато для героїні і Полюса... Можливо, саме через це мене так злила Офелія. Бо Торн чудесний чоловічий персонаж.

Більш розкриті і інші герої книги. Хоча не буду брехати, авторка безжальна до своїх персонажів.
Деякі сюжетні повороти були для мене геть неочікувані. А деякі я не ждала так скоро.

Ця частина серії більше скидається на лихо закручений і напружений детектив. І мене це порадувало, це було дійсно цікаво.

А фінал. Фінал такий, від якого безмірно сумно, що третя книга ще не видана.

Якщо закрити очі на Офелію, ця книга мені неймовірно сподобалася. З нетерпінням буду чекати продовження.

Цікава і інтригуюча!Чекаю продовження)