Цукумідзу

Хоч я і полюбляю твори з подібним неспішним сюжетом, але ця манґа, як на мене, відверто нудна. І хоча, як і в попередньому томі, під кінець сюжет стає трохи динамічніший за рахунок нового персонажа, але читати наступні томи "Останньої подорожі дівчат" я уже не буду.

" — Спогади згасають, тому й записую все.
— Спогади тільки заважають жити."

Постапокаліптичний світ.
Дві дівчинки.
Один кеттенкрад (транспорт такий).

Непосидюча і безтурботна Юурі та серйозна і вдумлива Чіто. Вони мандрують разом, разом шукають щось корисне для виживання у цьому спустошеному безрадісному світі (до речі дуже цікаво що ж таки трапилось, що призвело до того, що світ став таким?)

Ця манґа про буденність, філософію простих речей, які не помічаєш, поки не втратиш, як от гаряча ванна або книжка, а також про глобальне виживання та подорож, але для чого і куди, то поки загадка.

Попри досить напружену атмосферу та похмурість світу навколо, дівчата жартують та говорять на звичайні теми, автору вдалось занурити читача в морок, але дати йому в руки ліхтарик, що не дає згаснути надії.

Дуже цікаво куди ж подорож заведе Чіі і Юу, адже в кінці першого тому вони декуди доїхали і це інтригує потрібно братись за продовження.