Ятору постійно гризуть сумніви щодо власної творчості та свого шляху у малюванні. Проте рішення допомогти та підтримати друга, що знаходиться у скрутному становищі, дивним чином допомогло і самому Яторі переосмислити себе та перезавантажитися.

У Ятори вже видно неймовірний прогрес за досить короткий проміжок часу, однак йому все ще бракує необхідних знань та навичок. Він докладає усіх можливих зусиль щоб вдосконалюватися, у чому йому допомагає оточення: викладачі та інші учні, своїми порадами та демонстрацією власних вмінь та поглядів на мистецтво.

Життя головного героя різко змінилося, коли він відкрив для себе живопис. Нарешті він знайшов те, що приносить йому задоволення, та чим він хоче займатися у житті. Однак, у нього обмаль часу на підготовку до іспитів, оскільки йому, у вкрай короткі терміни, необхідно освоїти те, що інші вивчали роками. Мене просто вражають наполегливість та цілеспрямованість Ятори, те, скільки зусиль він докладає задля досягнення своєї цілі!

Дуже крута манґа! Читала її з великим задоволенням) Також, мені дуже подобається стиль, в якому малює автор. Головний герой історії Ятора Яґучі - старшокласник, який є досить здібним та працьовитим, однак не має якогось сильного інтересу до чогось конкретного. Він більше пристосовується під оточення, роблячи те, що від нього очікують. Однак все змінюється, коли у його житті з'являється живопис - те, що його справді захоплює.

У нас є успішний учень старшої школи, точніше, другокурсник — Ятора Яґучі. Хоча він проводить час з друзями, які нехтують навчанням, йому вдається досягати відмінних академічних результатів і він наполегливо працює, щоб виправдати очікування. Яґучі намагається знайти своє місце у світі, постійно шукаючи себе та шлях у майбутнє. Все змінюється того дня, коли він бачить картину, створену старшою ученицею його школи. Її робота так глибоко зворушує його, що він зацікавлюється мистецтвом. Незважаючи на початковий аргумент, що мало хто може заробляти на життя живописом, він вирішує відкинути прагнення до матеріальної вигоди; натомість починає створювати власні роботи, малює етюди, опановуючи композицію, та різноманітні техніки, необхідні для зображення об'єктів. Випадкове хобі швидко перетворюється на життєву мету: вступити до художнього університету. Однак шлях виявляється далеко не легким: конкуренція жорстка, а стандарти неймовірно високі, тоді як наш головний герой лише починає свою мистецьку подорож. Однієї пристрасті недостатньо, і він повинен багато практикуватися, вивчаючи всі тонкощі світу мистецтва. Чи подолає Ятора Яґучі всі перешкоди та потрапить до університету своєї мрії? Тут немає жодного запаморочливого темпу, сюжетних стрибків чи дивних флешбеків, які б відволікали читача. Розповідь уникає дешевих трюків і не кидає головного героя в безвихідь одразу з першої сцени. Натомість ми отримуємо чітку, просту історію про молодого хлопця, який — дещо несподівано — вирішує, що хоче реалізувати себе як художник олійними фарбами. Він дотримується класичної траєкторії «від нуля до героя»: перехід від аматора, який малює ескізи після занять, до самосвідомого ентузіаста. Мені сподобався перший том манґи «Блакитний період» Цубаси Ямаґучі, історія мене зацікавила, хоча шлях головного героя, Ятори Яґучі, далеко не легкий. Сподобались ілюстрації та включення робіт інших художників, що додає історії відчуття реалізму. Відчуваю натхнення малювати. Це буде чудовий вибір для тих, кому цікаво зазирнути у світ мистецтва та дізнатися про художні техніки, вибір кольору, перспективу чи тіні. Та й для тих хто вже повʼязаний з мистецтвом, також, бо художникам неодмінно має сподобатись занурення в попкультуру, присвячену митцям. Тож, я думаю, вам варто дати цій манзі шанс. Я точно не розчарувалася. «…мистецтво — це мова без слів».

Чи замислюємося ми про процес створення будь-якої речі у полі свого зору? Стілець, стіл, вікно, лампочка? Ці речі з народження частина побуту і ми не сприймаємо це за чаклунство чи диво. До певного моменту, поки не настає перша екзистенційна криза, тоді глибинні питання: «чому», «як це працює», а головне «хто я є»? - стають наскрізним щоденним пошуком сенсів. Про малювання я маю уявлення на рівні шкільних уроків та банального змальовування. Звісно, я пробувала малювати фарбами і тоді мені цей процес видався брудним та не дуже захопливим. Спробувала і пішла далі. Але мені б і на думку не прийшло применшувати таланти та вміння людей перетворювати штрихи та змішування кольорові на картини. Може й не шедеври, хоча, як-то визначити рівень геніальності мистецтва? Тільки дурень та невіглас наважиться ставити оцінки чи бали чужим роботам. Яторі — ГГ манги, амбітний та з явними зародками таланту. До малювання його привела випадковість, але вже за рік він захоплюється не на жарт. Класні сцени з життя творчої молоді, про їх мрії та сумніви, про прості уроки життя та підтримку близьких. Роби те, що тобі приносить задоволення і тобі не доведеться працювати ні дня. Перефразовувати «древню» цитату можна нескінченно, адаптуючи під будь-яку діяльність, але коли справа йде про мистецтво, завжди залишається відчуття дотику до прекрасного. Чудова манга, яка нагадає про важливість пошуку свого шляху та місця в житті, але так, щоб воно не було прожито за звичкою чи «чужим» сценарієм. Якщо любите мангу, раджу, після неї залишається приємний посмак. Якщо не знайомі з цим жанром, то «Блакитний період» ідеально підійде. Ще й з «кухнею» світу художників познайомитеся. Щоб не забувати, що за кінцевим результатом стоїть зазвичай титанічний творчий шлях.

«Блакитний період» — це емоційно насичена і вражаюча манга, яка торкається важливих тем про пошук себе, перехідний період в житті, і звісно ж, мистецтво. Змушує задуматися про власне місце у світі, своє призначення та вплив того, що ми робимо, на наше оточення. Головний герой, який проходить через важкий етап у своєму житті, відчуває глибоку внутрішню порожнечу і, здається, все, що йому залишається — це зневіра та відчуження від світу. Однак, знайомство з мистецтвом і його поступове відкриття для себе змінює його світогляд. Через малювання та творче самовираження герой знаходить шлях до відновлення, повертає собі сенс життя та можливість бачити красу навіть у найтемніші часи. Особливо вражає те, як автор створює глибокий психологічний портрет героя, що переживає складний період внутрішньої кризи, намагаючись знайти свою ідентичність. Читач відчуває його боротьбу з самим собою, його пошук гармонії через творчість. Книга сповнена рефлексіями про життя, творчість і прагнення до самореалізації. Стиль написання вишуканий, а вишукані описи процесу малювання та того, як героїня розкриває себе через мистецтво, допомагають створити враження справжнього катарсису для читача. «Блакитний період» — це історія про силу мистецтва, яке здатне не лише лікувати душу, але й допомогти людині знайти своє місце у світі. Це книжка для тих, хто шукає натхнення, для тих, хто коли-небудь відчував, що втрачений, і для тих, хто вірить у те, що навіть через труднощі можна знайти шлях до себе.

Дуже спонтанно взяла цю мангу, навіть не читаючи, про що вона, але не прогадала. Досить надихаюча манга, розриваєшся між бажанням кинутись малювати чортові циліндри, або пробувати штриховки та дочитувати мангу.Містить багато художніх термінів, які і допомагають, і трохи плутають. Окрім того, наче реклама, тут розповідають про Японські універи ? Класні персонажі, сподіваюсь їх будуть далі розкривати. Під час прочитання та навіки я фанатка викладачки та семпай (прочитаєте — зрозумієте ?). Манга зачепить, якщо вас по життю тягне у творчій бік.