Чарлі Донлі

Неймовірно крутий трилер, де у ролі детектива виступає журналістка, на основі розслідувань якої знімають кримінальні передачі. Суть цих розслідувань в тому, що Сінді отримує багато листів від ув'язнених (які вважають себе не винними в тих справах, за які їх було покарано довгими роками перебування у в'язниці), обирає самі сумнівні вироки та допомагає віднайти правду. На основі нових доказів, ув'язнених звільняють. Ці передачі приносять Сінді та ТВ каналу, на якому вони транслюються, величезні гроші та популярність. В цей раз Сінді вирішила взятись за резонансу справу. 10 років тому було засуджено молоду дівчину за вбивство їх хлопця, яке вона не скоювала. Справу намагались якомога швидше закрити, адже це сталось у курортному містечку. Щоб не затягувати розслідування, поліція швидко знайшли "винуватицю", та винесли вирок. Сінді особисто знайомиться із жінкою у в'язниці та починає знімати новий сезон своєї кримінальної передачі. Дуже швидко вона знаходить правду та доводить свою справу до логічного завершення... Але старий детектив, який випадково стає глядачем передачі, поспішає виправити її висновки та розвернути розслідування в іншому напрямку. Крута, динамічна, напружена книга! Рекомендую ❤️

Анонім

Книга, яка викликає різні емоції, це для мене найцінніше. І завдяки "Не вір у це" я була на якомусь атракціоні емоцій. Убивство на фоні морського літнього вайбу. Постійні здогадки та варіанти убивці. Все як я люблю. Дуже підкупила сама ідея ведення цього розслідування. Залюбки ще щось схоже почитала б. Головна героїня вже 10 років сидить у в'язниці за вбивство свого нареченого. Надії вже майже немає. Та нарешті відома журналістка погодилась висвітлити цю справу в онлайн серіалі. Кожен тиждень це нова серія з тим що вдалось у реальному часі накопати по цій справі. Ти стаєш учасником подій. І навіть хвилюєшся і за головну героїню, і за журналістку, щоб все в них вийшло. Відкриваються таємниці, які були поховані багато років тому і вони полоскочуть вам уяву. Однозначно моя рекомендація! Зараз літо, то це вдалий час для цієї загадки.

Анонім

Чи то в мене період такий, чи щось останнім часом трилери мене розчаровують. Я обожнюю тру крайм документалки. Щоб розслабитись я дивлюсь саме їх. Тож, у "Не вір у це" були високі шанси мені сподобатись — амбітна журналістка починає роботу над документалкою про вбивство десятирічної давнини. Перспективна студентка медичного, Грейс, весь цей час сидить у в'язниці і намагається довести свою непричетність до вбивства її коханого. Чим не ідеальний (або найбанальніший) сюжет? Журналісти на чолі з Сідні (дивно називати таку персонажку на честь племінниці — це до автора) починають зйомки на курорті, де трапилась трагедія. Серії починають виходити в етер, і ніхто не знає, як закінчиться ця історія. Вірити поліції, чи вони просто хотіли якнайшвидше закрити справу, щоб не втрачати туристів? Вірити ув'язненій, яка каже, що й досі любить свого вбитого хлопця? І взагалі, він же хотів зробити їй пропозицію — нащо їй це? Або не знати, у що вірити взагалі. У цій книзі я побачила забагато сюжетних дир, про які не розповісти без спойлерів. Але точно скажу, що ніяк не можу повірити, що поліція чи суд просто не помітили чи проігнорували те, що ЦЕ Ж БУЛО ВЖЕ. Розслідування не було жодного, і як сказала Грейс — вони просто відкидали все, що вказувало не на неї. Для себе розумію, що книжки, назва яких прямо каже про те, що правди нам не побачити, більше читати не буду.

Анонім