Я так розумію, що задум був створити дарк роман з елементами ромкома... Не вийшло... Можливо річ у тому, що авторка абсолютно не розуміє принципу психопатії особистості, або ж у відсутньому розкритті передумов психопатії героїв. Але ці ванільні серійні вбивці, ну просто настільки "не туди"... Хоча задум класний)

9/10⭐ Якщо розбирати книгу, то там багато чого можна оцінити як поганенько. Але… я отримала задоволення від читання. Попри специфічний гумор, трохи божевільних героїв і сцени 18+, прописані так, ніби дивишся якесь примітивне порно, книга мені сподобалася. Сподобалася легкою мовою, цікавими персонажами та романтичною лінією. Мені дуже подобається, коли автор поєднує «відбитих» героїв у щось цілісне, й вони стають щасливими та виглядають повноцінними. Люблю, коли персонажі знаходять те, що надає їхньому життю сенсу, спостерігати, як вони до цього йдуть, було напрочуд цікаво. Я б навіть оцінила книгу на 10, але остання бонусна сцена трохи зіпсувала враження. Я неначе побачила плагіат з Дедпула 😅 Але загалом дарк-ромком вийшов вартим уваги. З нетерпінням чекаю продовження серії в українському перекладі.

Перша книга Трилогії про вбивче кохання. Це книга про двох серійних убивць, які вбивають інших убивць. Одного разу вони зустрічаються і між ними виникає певна симпатія. Спочатку вони змагаються в такому собі квесті: хто перший дістанеться до жертви й уб’є її. І з часом між ними спалахує пристрасть. Ця історія не моя. Я купив її, бо мене заінтригував небезпечний зміст на початку книги. І ніби в книжці все це було, але написано воно не цікаво для мене. Мені не вистачило описів самих змагань між героями: ось вони дізнаються хто жертва, а ось уже хтось її знайшов. Сподобались мені сцени 18+, вони були дуже пристрасними й відвертими.

Книга супер👍 Нарешті сюжет на який ми чекали, дуже цікавий насичений та довершений, хочеться продовження 🔥 але от що, навіть попри сюжет, мені не вистачило більше романтики 😂 ну зовсім трішки 👌🏻 А так, вайб Декстера 10/10, просто постріл в серце. Тим, хто не боїться крові та відвертих описів, це знахідка. ❤️

Я не можу сказати, що "М'ясник та Чорна Пташка" погана книга (колись можливо я взагалі поміркую про ці категорії), я не можу сказати навіть, що я не ЦА книги (я читаю любовні романи й неіронічно можу отримати від них задоволення). Проблема в презентації книги, що викликає деякі очікування. Розумієте, коли в книзі дві сторінки тригер-ворнінгів і приписка на кшталт "якщо вам подобається-то вам сюди", то вже якось чекаєш деталізації, а не просто згадок. Взагалі від книги про двох серійних вбивць, що полюють на інших вбивць, я очікувала розслідувань, переслідувань спецслужбами, заплутаних мотивів, екшну, відчуття небезпеки під максимально жахаючий естетизм. В результаті екшну є пару розділів, естетики пару сцен (і потім ніхто не згадує про павутину Слоун). Розслідування зведені до "ми поза кадром все зрозуміли". Чесне слово, якби замінити вбивства на екстремальні види спорту (з мінімальними змінами, наприклад, замість клітки і трупу Слоун кинув напарник по спелеотуризму десь в проваллі, а Ровен витяг, чи замість маніяка, який її побив, вона зірвалася на підйомі під час скелелазіння та Ровен її повіз до брата, бо ближче за все) то логіка історії не те що не втратилася б – її стало би більше. Навіть минуле не треба міняти, бо "ми пережили лайно і це зробило нас адреналіновими наркоманами, що не всі одобрюють і розуміють" прекрасно вписується в концепт. Якби книга не презентувала себе, як історія про вбивць, дуже чорна, дуже сповнена соціопатів і чорного гумору – очікування явно були б іншими. І не залишилося б враження, що мене десь обманюють. Загалом мені не вистачило, окрім власне тематики вбивств і розслідувань, сюжету. В сенсі, вся книга побудована за принципом: кілька розділів справа, кілька розділів суто особисте життя героїв. Причому під час справи левову частку вони фліртують. Справи дуже умовно пов'язані. Знову ж: було б це одне довше розслідування й пошук слідів маніяка на всю книгу з фінальним вбивством – сильніше чіпляло б. А тут це реально сприймається скоріше тлом, яке можна замінити на майже будь-яке інше. І щодо стосунків, я дуже часто скаржуся на відсутність конфлікту. Не в сенсі "герої не сварилися", а в сенсі "чи щось їм заважало". Якби ми не були постійно в голові й Ровена, й Слоун – можна було б ще казати, що ми не бачимо всієї картини і тому не знаємо разом з фокальним персонажем про почуття іншого. Але ж ні. Ми знаємо, що вони одне одного хочуть. Вони знають, що вони одне одного хочуть. Всі їхні друзі й рідні підтримують. Єдина проблема – страшно псувати дружбу стосунками. І причина легітимна, але як на мене вона не сприймається достатньо яскраво, щоб стати головною ідеєю книги. Плюс знову ж: якби це була історія про пару, що має звичайні роботи, але раз на рік лізе в небезпечні печери чи стрибає з тарзанкою – то фокус на стосунки не відчувався б так сильно "мені недодали". Проте навіть тоді всього конфлікту "ми не певні чи друзі, чи хочемо роман" було б мало.

Спочатку все виглядає як гра — трохи трилеру, трохи божевілля, трохи романтики. Але чим далі, тим більш помітним стає їхній потяг один до одного. Якщо ви читали Люсі Скор, то впіймаєте знайомий вайб — тільки тут додається трішки трупів і чорного гумору (був момент, коли я засміялась в голос). Я люблю, коли книжка тримає в напрузі, і ця саме така. Герої вбивають поганців — і ніби це не ок, але ти ловиш себе на думці «ну й правильно, так йому і треба». Можливо, мені трохи бракувало глибини в описах героїв, але це вже більше мої заскоки. Бо загалом дует вийшов харизматичним і органічним — без крінжу, без перекосів. Це таке дивне, огидне й водночас дуже кайфове поєднання трилера з ромкомом. Іноді жорстке, іноді навіть миле. Але точно драйвове. І ще я влучно почала її читати, в ідеальний момент по настрою. Якщо вам хочеться історії з вогником, трохи мʼяса, трохи хімії і мінімум моралізаторства — це воно.

Мʼясник та Чорна пташка» — Брінн Вівер Оцінка: 10/10 Мій перший dark romance — і точно не останній! Історія про двох серійних вбивць, але не таких, як ми звикли… Слоун — «Колопряд» або «Чорна пташка» 🕷️🖤 — плете павутину з очей та шматків тіл жертв. Ровен — «Мʼясник» 🔪 — його сила в кулаках, і коли починає — буде м’ясиво. Але вбивають вони тільки інших вбивць ☠️ — тих, хто мучить невинних. Одного разу Слоун потрапляє в пастку і її зачиняють у клітці 🪤. Її знаходить Ровен і… виявляється, вони давно стежать за роботами одне одного 👁️ Він допомагає їй втекти, але хоче більшого — вигадує «щорічні змагання за головами» ⚔️ Його брат обирає місто, а вони мають знайти ціль, зʼясувати, чому саме тут — і вбити. Хто перший — той і переміг. І так минають роки… Але змагання вже не головне — вони чекають зустрічей одне з одним 🖤 Між ними пристрасть, напруга, бажання — просто УХ! Я реально чекала, коли вони здадуться одне одному… Деякі сцени — вау, довелося гуглити, щоб зрозуміти, як це взагалі виглядає (такий dark romance я ще не читала!) Попередження: якщо ти не любиш жорсткі сцени — краще не читай! ⚠️ Але історія затягує! А ця пристрасть… вогонь! 🔥 Мій перший dark romance — і він зайшов на ура! Чекайте нові огляди — я в темну романтику занурилась повністю

Що зі мною зробила ця книга!💔 Розітнула, витягла всі нутрощі, перетряхнула та засунула обратно😁 Якщо вам сподобався фільм Natural Born Killers - це ваша книжка. Якщо ви into submissive - це ваша книжка. Якщо ви травмована людина, і думаєте, що щасливі стосунки для вас не можливі, — це ваша книжка. Якщо вам цікава тема серійних вбивць — це ваша книжка. Вона не ваша тільки якщо ви — ханжа) Це не легке чтиво. Я не знаю, чому авторка позиціонує книгу як дарк ромком, я б її визначила як драму з елементами трилеру та чорної комедії. Це історія про кохання двох травмованих людей, яких життєві обставини спотворили до чудовиськ. Я плакала і мені було щемко більше, ніж смішно. Слоун🫂 Я дуже вдячна Брінн Вівер за так добре та глибоко прописану персонажку. Відчувалося, ніби знаю її все життя, так відгукувалася💓 Дякую за те, що вона 172 см, а не 155😁 Ще я вдячна авторці за відмінну подачу submissive моделі "підкорення" і найгарячішу спайсі сцену довжиною у 34 сторінки!👏🏻🥵 (я вперше плакала та ліпила стікери☺️) Чекатиму на інші дві книги з трилогії, хоча там вже основні персонажі інші, але зв'язок є🥰