Бріджит Коллінз

📌- Ви оправляєте... людей. Ви перетворюєте людей на книги.
- Спогади, не людей. Ми беремо спогади і оправляємо їх в палітурку. Будь-що, що люди не можуть витримати. Будь-що, з чим вони не можуть жити. Ми беремо спогади і кладемо їх туди, де вони більше не принесуть школи. Оце і є книги.©️

Уявіть, що у світі, де ви живете, є можливість стерти власні спогади. Що б жахливе не сталося, які б лиха не настигли, варто лише прийти до палітурників, дати згоду на оправлення і почати життя з чистої сторінки. Здавалося б, це чудова можливість, але багаті та впливові люди перетворили її у розвагу. Вони не лише приховують власні злочини, оправляючи жертв, а ще й купують їхні книги, щоб повторно пережити "гострі відчуття".

Хворобливий сільський юнак Емметт Фармер влаштовується підмайстром до дивакуватої і відлюдькуватої палітурниці Середіти. Хлопця давно тягнуло до книг, він із цікавістю пізнає основи ремесла, оволодіває навиками, але навіть не підозрює, що і сам оправлений.

Для мене ця книга цінна в першу чергу тим, що авторка спробувала провести чітку розмежувальну лінію між злочинами на сексуальному підґрунті та ЛГБТ-стосунками. Можливо вже досить виганяти бісів із квір-людей? Можливо варто виявляти і знищувати справжніх демонів та монстрів?