Відповідаючи на питання, про що мені ця книга: про ідеї чи людей — скажу, що насамперед про людей, хоча, якщо чесно, слово «люди» хочеться взяти в лапки. Я тільки і викрикувала: «Які вони всі йоб... чокнуті!» ? ? Лабатут показує особливу касту науковців. Це перший ешелон, генії (часто не свого часу). Мене вражає, наскільки вони можуть бути далекоглядними! Думати про подобу штучного інтелекту майже одразу після Другої Світової ? — це справжній відрив від реальності, шаленство, яке набуло сенсу через десятки років. Та мене не злякала ні їхня відстороненість, ні та ж байдужість до людських життів у контексті створення атомної й водневої бомб. Я сприймала це не як етичну дилему, а як цікавий факт зі світу справжніх геніїв, для яких мислення завжди було важливішим за наслідки. ? Щодо форми, вона працює ідеально. Документальність, фрагментарність, спогади друзів, рідних, колег і суперників — усе це дозволяє не просто скласти портрет Джона фон Неймана, а й відтворити середовище, в якому він існував та врешті уявити його рівень відірваності від часу та людського життя загалом. ? До того ж відчувається журналістська освіта автора. Лабатут не нав'язує своїх інтерпретацій та моральної позиції. Для мене це стерильний текст (у найкращому сенсі), де автор точно розкладає факти й дає можливість самостійно вирішити, для чого мені ця книга: дізнатися біографію, задуматися над наслідками технологічного прогресу чи загалом вразитись процесом наукової праці. Я отримала задоволення від всіх варіантів. Раджу.

?Не думала, що біографічна історія може бути настільки потужною, захопливою та моторошною. А ще - актуальною. "Приголомшлива історія химерного ерудита Джона фон Неймана: крізь вплив його виняткової спадщини на мрії та кошмари ХХ століття до зародження штучного інтелекту. Джон фон Нейман — вундеркінд, чиї здібності лякали оточення. Він змінював усе, до чого торкався: винайшов теорію ігор і перший програмований комп’ютер, став першовідкривачем штучного інтелекту, цифрового життя і мобільних телефонів-автоматів. " Оповідь ведеться від близьких фон Нейману людей: брата, першої та другої дружини, колег, друзів, доньки. Кожен бачить його по-своєму, і саме це створює багатогранний портрет геніального, але складного чоловіка. Через їхні спогади характер фон Неймана розкривається не менше, ніж його наукові досягнення. "Ви ніби розмовляли з двома різними людьми одночасно. Геніальний, але інфантильний. Проникливий, але страшно поверховий." Цей чоловік був не здатний зав'язати шнурки. Безпорадний. Гірше, ніж дитина." "Ця неземна здатність бачити суть речей або, якщо подивитися з протилежного боку, характерна короткозорість, яка давала йому змогу мислити тільки фундаментально, не лише була ключем до його геніальності, а й пояснювала його майже дитячу сліпоту в питаннях моралі." Що мене вразило: ✔️Як книга передає атмосферу епохи Частина книги розповідає про те, як єврейські вчені змушені були емігрувати в США через нацистів. Джон фон Нейман — єврей, що народився в Угорщині. "Янчі був одержимий історією, особливо падінням стародавніх імперій. І хоча його ненависть до нацистів була безмежною, він також був переконаний, що точно знатиме, коли поїхати." "Я сказав, що краще загубити ідею, ніж життя, але у відповідь отримав такий промовистий погляд, що стало зрозуміло, для нього все було навпаки." "У Сполучених Штатах фон Нейман став математиком-ренегатом, найманим розумом, якого дедалі більше спокушали влада й ті, хто володів нею. " Цікаво було читати й про інших відомих фізиків — в університеті я вивчала їхні відкриття, а при читанні книги — їхні характери, психіку, особисті драми. Багато хто мав психічні розлади, закінчував життя самогубством. ✔️Як створювали та випробовували атомну та водневу бомби "У тій ситуації ми всі були маленькими дітьми. У наших руках несподівано опинилось те, чи можна підірвати весь світ." "Одразу після випробування серед нас, фізиків, почав ходити лист. Петиція, щоб переконати президента не використовувати ядерну бомбу проти Японії…насправді це фон Нейман переконав їх підривати вибухові пристрої не на рівні землі, а вище в атмосфері, щоб вибухова хвиля спричинила незрівнянно більші руйнування." "Мій любий чоловік створив одну з найнебезпечніших ідей в історії людства. Настільки диявольською і цинічною, що нам дивом вдалося її пережити." "Він був одним із перших, хто відкрито виступав за раптовий ядерний удар по Радянському Союзу. Не тому, що ненавидів комуністів (хоча він ненавидів), а радше через переконання, що це єдиний спосіб запобігти Третій світовій війні." ✔️Як фон Нейман передбачив розвиток штучного інтелекту Наприкінці книги показано, що його ідеї вплинули на подальшу історію – аж до створення AlphaGo і сучасного ШІ "Я думаю про щось набагато важливіше, ніж бомби, мила моя. Я думаю про комп'ютери." "Загроза не зводиться до появи якоїсь особливо руйнівного винаходу. Ні, загроза закладена в самій суті. Немає ліків від прогресу." "Життя — це набагато більше, ніж гра. Його розмаїтість і складність не охопити рівняннями, незалежно від того, наскільки вони гарні й ідеально збалансовані." "Ми охрестили нашу машину математичним аналізатором, чисельним інтегратором і комп’ютером. Скорочено MANIAC. Маніяк." ?Емоцій під час читання було дуже багато. Якщо коротко — я вражена. Чудово написана, глибока, насичена фактами і водночас захоплива книга. Моя оцінка 10⭐️ з 10.

Навіть не знаю що писати??‍♂️ Щось хочеться, але що саме - не знаю? Читалась книга важкувато, але в той же час була цікавою, не один раз змушувала під час сесії брати до рук телефон та гуглити різного роду інформацію на додачу того, що вже є у книзі. Загалом цікавий досвід я отримав, читаючи це?