Глибока й провокативна нонфікшн-книга, яка змушує переосмислити уявлення про «природність» чоловічого домінування. Анжела Саїні переконливо поєднує науку, історію та журналістські розслідування, показуючи, що патріархат не є вічним чи універсальним явищем. Книга руйнує усталені міфи, відкриває різноманіття людських суспільних устроїв і дає надію на зміни, доводячи, що нерівність — це не доля, а результат конкретних історичних процесів.

Світ нерівності, у якому ми живемо, здається таким давнім і невідворотним, що його початки губляться десь у тумані прадавніх епох. Але Анжела Саїні, мов археолог духу, розгрібає пил століть, аби знайти відповідь на запитання, яке навмисне ігнорували надто довго: звідки взялася патріархія — і чи справді вона є «природною»? Авторка розповідає про суспільства, де жінки мали владу, де материнство не ставало тавром, а ролі розподілялися не згідно з хромосомами, а з потребами громади. Вона говорить не лише про пригнічення, а й про альтернативи, про можливість іншого — справедливішого — світу, який ми втратили або ще не наважилися збудувати. Ця праця — не заклик до війни статей, а до миру, в основі якого — знання, критичне мислення та емпатія.

Книга Анджели Сейні — це масштабне дослідження історії патріархату як штучного, культурно сконструйованого явища. Сейні переконливо доводить, що патріархат не є природним або неминучим, а сформувався під впливом релігійних, правових, економічних і колоніальних систем. Вона показує, що ця система не була сталою — її постійно переосмислювали, перебудовували і зміцнювали протягом століть. Авторка не ідеалізує альтернативні моделі — зокрема матрилінійні суспільства — і визнає, що жодна структура не гарантує рівності чи справедливості. Уникаючи гендерного есенціалізму, вона досліджує складні взаємозв’язки між владою, статтю та соціальними ролями. Сейні створює міждисциплінарний синтез: поєднує археологію, антропологію, історію та соціологію, щоб дати широку, але точну картину. Особливу увагу вона приділяє роботам інших дослідників, зокрема археологині Марії Гімбутас, яка вперше звернула увагу на зміни в гендерній організації в доісторичних культурах. Завдяки ясності викладу, глибокому аналізу та скромному підходу, книга не лише розвінчує міфи про патріархат, а й дає інтелектуальні інструменти для осмислення майбутніх змін у суспільстві.

✨Традиція така, якою ми вирішимо її зробити. Хороша, ґрунтовна книжка, в якій ви дізнаєтесь більше про: - традиції у матрилінійних родинах та «феміністичні утопії» *стікер песика, який хтиво усміхається* - суспільства, в яких гендер не був організаційним принципом, а для статусу особи більше важили вік та старшинство (цікавинка для тих, хто не розуміє явище гендерно нейтральних займенників: з деяких історичних свідчень буває важко зрозуміти, хто з правителів був чоловіками, а хто жінками - у зв’язку з відсутністю особистих займенників для чоловіків та жінок, зааадоооовго до XXI століття); - андрогінність, трансгендерність та інтерсекс в розрізі історії; - те, коли гендер стає помітним. Чи існує в історії мить, «поворотний момент», коли для жінок все змінилося? - що такого в тому патріархаті, що жінки не лише відчувають покору йому, але й іноді захищають його. А головне — ця книжка детально розбирає патріархат як явище та пояснює природу його походження. ✨ Там, де філософи й науковці апелювали до авторитету біології, зображаючи жінок нижчими, релігійні чоловіки апелювали до божественного авторитету. Мінуси, які я відзначила для себе: - Багато повторів (що якоюсь мірою пояснюється наступним пунктом). - Відсутність чіткої структури. Книжка складається з восьми розділів, але інформація подається досить хаотично — немає чіткої хронологічної послідовності чи плавного переходу від одних спільнот, чи місцевостей до інших. Книга більше організована за таким принципом: авторка висуває якесь твердження, а потім на підкріплення цього твердження наводить різні приклади. І іноді одні і ті ж речі повторюються у різних розділах. Часом цю інформацію було досить складно скласти воєдино, і це трохи відволікало. - Контроверсійний розділ про гендерну рівність в радянському союзі (тут без особливих коментарів, просто багато простору для дискусії). Тим не менш, книжка мені сподобалась — я списала і змалювала її вздовж і впоперек. Тому, якщо ви шукаєте соціологічно-політологічно-історичну книжку про розподіл влади між жінками та чоловіками у різних місцевостях у різні історичні періоди, то це ваша зупинка.