Аня Берґман

Від відьом середини 17-го століття до сьогодні або "Чим пахне суп з оселедця?"

На клубі "Читаємо з Дафою" ця книга отримала колективно ⭐️2,7 з 5 зірочок⭐️

💔 Буквально всі зійшлися на тому, що:
➡️ спроба змішати в один компот і історичну тему, і фентезійні елементи, і фемреалізм сильно попсувало книгу в цілому
➡️ помітки, що це YA, не вистачає — тоді хоча б очікування від неї були відповідні
➡️ дослівні протоколи з судових засідань над відьмами — це, звісно, добре, але не завадило б тоді і решту фактів співвідносити із реальністю
➡️ або не співвідносити і навпаки додавати містичного жару, але тоді не казати, що це прям правда правд, все саме так і було. А то виходить, що в протоколах правда, а потім бац! - і то щури стройними рядами під дудку відьми пляшуть, то буря століття по мановєнію хустки починається.

І це я ще мовчу про епізод, коли сільська підлітка, яка не вміє ані читати, ані писати, у 1662 році проголошує на суді "Долой патріархат!" Ну серьйозно?

Або ці нескінчені лимони, які Анна протягом двох років і сама їла, і дітей годувала, і листи соком писала. І все це без поповнення запасів. Ростуть вони просто там, за Полярним колом, не знали?

💬 Зрештою, про те, що ми це читали, майже ніхто не жалкував, але от радити це комусь ще — тут ні, ніхто на такий крок не зважився.

😢 Особливо нєвдобно було перед однією пані, якій книга також не зайшла, але вона бачила навколо купу захоплених відгуків і вирішила прийти на клуб, аби послухати, то чим же вона хароша... 😅 Да, нєвдобнєнько вийшло, вибачте!

З плюсів знайшли тільки 2 моменти:
- гарний шрифт та верстка (а це точно про сенси?)
- ми тепер знаємо про існування острова Варде (хоча достатньо було статті в Вікі).

Колективне одноголосне НЕ РАДЖУ

Книга повністю відповіла очікуванням вже з самого початку. Дуже сподобалось як автор прописала кожного персонажа. Історія вразила і надовго залишила під враженням.

«Ця книга — потужна. Це історія, яка зачіпає і не відпускає. Після прочитання я ще кілька днів прокручувала її в голові!»
«Відьми з Варде» — це історичний роман, заснований на реальних подіях. Норвегія, 1664 рік — час, коли бути жінкою було небезпечним.

Відьмою можна було стати буквально за що завгодно:
⚡ Танці? Підозріло.
⚡ Краса? Ой, точно чаклунка!
⚡ Спілкування не з тими людьми? Все, гори на вогнищі.

І ось ти вже стоїш перед судом, де немає шансів на справедливість. Тебе чекає утоплення або спалення.

А знаєте, що ще більше вражає? Авторка особисто відвідала острів Варде, глибоко вивчила архіви й документи. Відчувається, яка колосальна робота пророблена. Сцени катувань і страт відьом написані настільки реалістично, що кров холоне в жилах. Це не просто вигадка — це було насправді.

135 людей було обвинувачено у чаклунстві, 91 з них — стратили. Це не просто статистика, це реальні жінки, чиї життя зруйнували страх і фанатизм.

Що ще зачепило? Персонажі! Вони не пласкі, вони живі, кожен має свою історію, біль і мотивацію.

Зіґрі — вдова, яка закохується не в того чоловіка. Це відкриває їй прямий шлях до тюрми й звинувачень у чаклунстві.
Інґеборґ — її дочка, яка наважується на ризиковану подорож, щоб урятувати матір.
Марен — смілива й незламна, дочка жінки, яку вже спалили як відьму. Її відчай і лють відчуваються в кожному рядку.
Анна Родіус — колишня коханка короля Данії, яку заслали у заслання. Її історія додає сюжету ще більше глибини.

Ця книга про страх, несправедливість, жорстокість… але водночас про силу жінок, які не зламалися. Це історія про те, як важливо об’єднуватися, навіть коли весь світ проти тебе.

Якщо вам подобаються атмосферні, глибокі історії, засновані на реальних подіях, — ця книга точно для вас!

1662 рік. Норвегія. Зима... Холодна, голодна, здичавіла, спустошлива... 7 жінок. Мудрих, витривалих, допитливих, вродливих. Які шанси вижити серед невігласів при владі? І навіть знайомство з королем нічого не варте, якщо тебе оббрехали або позаздрили твоїй вроді. А може і не безпідставні звинувачення?Бо всі жінки - відьми?

«Відьми з Варде» — це книга, яка робить боляче. Боляче за жінок, яким не можна було танцювати, сміятися, радіти життю. Яким не можна було просто жити спокійно, не боячись, що їхній кожен крок чи погляд може стати причиною звинувачень, тортур і смерті.

Але ще болючіше стає, коли усвідомлюєш: це не вигадка. Це історія, заснована на реальних подіях, на справжніх жіночих долях, зламаних під час полювання на відьом у Норвегії. Читаючи, я до останнього сподівалася на справедливість, на світло, на порятунок. Але чим далі перегортала сторінки, тим сильніше стискалося серце, бо з кожним розділом ставало лише гірше.

Ця книга залишає по собі гіркий післясмак і важкий осад. Вона змушує не просто співпереживати, а відчувати страх, безвихідь, несправедливість так гостро, ніби це відбувається тут і зараз.

Це чудова, атмосферна, загадкова книга, яка змушує переживати разом із жінками того часу все, що з ними відбувалось. Героїні живі і яскраві, кожна — особлива, кожна зі своєю історією. Читається на одному диханні. Можу сміливо її радити усім до читання. Навіть не знаю що тут можна іще додати — просто читайте.

Але як то кажуть є одне «але», а саме — остання глава. Особисто мене вона розчарувала — якби її не було, книга б нічого не втратила. Вона вибивається з атмосфери, вириває з усієї тої історії, яку я щойно прочитала, наче сміх на похоронах — якась недоречна. Коли протягом всієї книжки стосунки розвивались повільно, обережно, красиво, тут стосунки у повному розпалі жбурляють в обличчя, наче лише заради «повістки». Крім того, вона розвіяла містику оповіді, розкривши природу героїні. Як на мене, краще б питання відьомства лишилось відкритим. Тому 9, а не 10 зірочок.

Але це не відміняє того, що книжка в моєму топі прочитаного, хоча в основному я прихильниця фентезі.

Мені сподобалось.
Те, що книга заснована на реальних подіях розбиває серце.
Дійсно варта уваги і раджу прочитати кожному.
Єдине, не вистачило попереджень про можливі тригери.
А ще деякі повороти сюжету були не логічними для мене.
Тому моя оцінка 8 з 10

Дуже сильна історя про жінок, які борються за життя і правду. Книга читається легко і залишає глибокий слід. Дуже потужна історія з невеличкою дрібкою магії.

Я вважаю, що цю книгу має прочитати кожна.

Ми жінки маємо бути разом і розуміти як багато ми змогли зробити і маємо продовжувати далі щоб не дозволити більше нікому з нами так поводитись.

Дуже боляче читати цю книгу, з розуміння, що таке дійсно було!

Що жінок, катували, топили, палили з примхи чоловіків.

Дуже боляче від розуміння, що колись у нашому світі жінки не значили нічого.

Я не напишу краще за автора, тож просто раджу всім.

Цікаво читати знаючи що це було .

В основі книги реальні історії переслідування та засудження жінок за відьомство. Це драматично, емоційно, несправедливо. Але я очікувала більшого. Більше глибини, більше емоцій. Якщо цікавитись історією, а особливо такими кривавими сторінками світової історії, то події у книзі не будуть такими шокуючими. А якщо ні, то книга залишить сумний відбиток і гострі емоції.