Нові відгуки

Норвегія, 1662 рік. Небезпечний час бути жінкою. Варто затанцювати чи сказати щось надто сміливе — й тебе вже називають відьмою. Це історія, в якій переплітаються відчай, сила, жіноча солідарність і зрада. Книга базується на реальних подіях — полюванні на відьом у Варде, де десятки жінок були закатовані та страчені лише за те, що були "не такими". 🧵 Сюжет: Після того, як у селі дізнаються про стосунки між овдовілою Зіґрі та впливовим купцем, жінку забирають до фортеці Варде та звинувачують у чаклунстві. Її донька Інґеборґ вирушає в небезпечну подорож, щоб врятувати матір. Її супутницею стає Марен — шалена, рішуча й вільна духом дівчина, чию матір також стратили. Разом вони кидають виклик системі, яка століттями придушує жіночі голоси. У той же час у фортеці перебуває Анна Родіус — колишня коханка короля, заслана на край світу. Її історія — це інший бік жіночої вразливості, де любов, влада і виживання стають об’єктом торгу. Це потужна, складна, атмосферна історія. Постійно не полишала думка: «Як добре, що ми живемо зараз, а не 400 років тому!» А потім одразу: «Як швидко ми забуваємо, якою ціною нам це далося…» 💔 Це роман про страх і безсилля, але водночас — про незламність. Про те, як жінки боролися за свої голоси, за свої тіла, за право жити. 🎭 Не варто чекати магії — тут інша магія: в реальності, болю та сміливості. Легко не буде — але дуже варто.

📖Диявол може перетворюватись на найрізноманітніших істот. Він може бути великим кусючим псом або хитрим чорним котом, або навіть горобчиком, який скаче по підлозі в будиночку. Але переважно він приходить чоловіком у чорному одязі. Вбраний священником, але під рясою це наполовину тварина з кігтистими лапами замість рук і з рогами під капелюхом. Є у Норвегії меморіал Стейлнесет, унікальна памʼятка та нагадування про невинно страчених та звинувачених у відьомстві 135 жінок. Події 1662-1692 років, які неможливо забути, долі сильних жінок, їх історії, які лягли в основу книги. Кожна сторінка пронизана болючими діалогами, страшним невіглаством, долі трьох жінок тісно сплітаються між собою. Їм не пощастило народитися у світі гарними, розумними, закоханими серед чоловіків, чиї погляди були зашорені, і все що здавалося їм дивним повинно було бути страчено, зруйновано, спалено. Одна з героїнь — Анна, всього лише хотіла бути лікарем, її бачення лікування кардинально відрізнялося від звичних методів-пиявок, кровоспускання та проносного. Але вона мала необачність закохатися у короля, і найпростіше за все було її відправити у вигнання. Інша героїня, вдова простого рибалки, всього лише закохалася у жонатого. Цього було досить для обвинувачень у відьомстві. Абсурдні теорії звинувачень, просто вражали. Красива- відьма, закохала жонатого- приворожила відьма, неврожай, стихійні лиха — все винуваті відьми, народила пані не хлопчика, а мертву дівчинку — зурочила відьма. Є в книжці звичайно і доля магії, корінний народ все ж таки мав сили впливати на звірів, природу. Але у місці де завжди холод, сніг, темрява та безкрайнє холодне море дуже легко повірити у чорну магію та диявола. Неймовірна книга, яка чіпляє з першої сторінки. Хочеться відвідати меморіал колись, відчути силу тих жінок, полинути в хвилі моря та почути відголосся душ відьом

1662 рік — не безпечний час, щоб бути жінкою. Була вражена, коли дізналась, що роман заснований на реальних подіях. Всі ці історії жінок — Марен, Карін, Крістіне — не вигадка, а трагічна частина історії. Особливо запам’яталася фраза: «Вітер у Варде ніколи не стихає. Він знає імена всіх, кого забрали полум’я і страх». Роман дуже атмосферний, тривожний і водночас глибоко людяний. Страшно читати, наскільки легко жінку тоді було зробити винною лише за її самотність, мовчання чи відвагу бути собою. «Жінки мовчали. Їх змушували мовчати. Але в цьому мовчанні було більше правди, ніж у всіх церковних проповідях». Це не просто історія про минуле. Це — нагадування про те, як небезпечно бути «інакшою». Актуально й донині.

Одна з найкращих книжок року. Я би назвала цей роман історичним з елементами магічного реалізму та нотками справжнього відьомства. Місцями читати було важко, але і закривати очі на бруд деяких історичних подій неможливо.

Текст - скарб! Читається легко, ти буквально хочеш пити цю книгу до останньої краплини. Історія сильна, а головні персонажі, хоч і неоднозначні, гарно приписані і їм легко співпереживати. І цінності додає те, що цей роман має також реальне історичне підгрунтя. Цікаво дізнаватися про побут, традиції і настрої тогочасних скандинавів. Однозначно 10/10) Але питання до самої книжки. Мені на жаль дістався примірник без суперобкладинки (яка мені по кольорам більше подобається за основну) і найголовніше, що принт на обкладинці надрукований не по центру і це інколи впадає в око(

Дуже сподобалась наявність двох ліній оповіді, головні героїні були доволі добре розкриті. Трохи заважали повтори у їх міркуваннях з розділу в розділ, але в іншому книга чудова Дуже раджу, якщо цікавить історія полювання на відьом, адже авторка посилається на історичні джерела

«Відьми з Варде» — це не просто історичний роман, а справжнє занурення в морок минулого, де страх і забобони мали владу над життями людей. Аня Берґман створила тривожну, магнетичну історію, яка тисне на груди й не відпускає до останньої сторінки. Північна Норвегія, холод, вітер, і жінки, що опинилися в самому центрі жорстокості — усе описано так сильно, що іноді здається, ніби ти там. Книга залишає по собі осад і водночас — захоплення. Не для легкого читання, але дуже вартісна.

Історія не про відьом (а може і про них), а про сильних жінок. Що були визнані коханками нечестивого через те, що були занадто красивими, або навпаки. Що були занадто веселими, або надто сумними, за те що багато сміялись, говорили і танцювали. За те, що хотіли кохати і бути коханими. За те, що був поганий врожай і малий улов на морі. Те що негода потопила судна купця, а жінка губернатора родила мертве дитя. Про сильних жінок, що стерпіли катування, зґвалтування і вогонь, через те що просто народились жінками.