Книга-глибина. Напевно так хочеться її охарактеризувати. Не дивлячись на складну тему війни, коли я почула, що події відбуваються на Алясці, книга почала манити мене надзвичайною силою. Дуже глибока, важка, важлива книга. Торкає до глибини душі. Безгрошівʼя в моєму дитинстві однозначно відгукувалось болем тут в книзі. Через це я ще більше відчувала і переживала і свою травму, і героїв.

Не знаю чи інші книги Крістін Генни на стільки атмосферні, але якщо так, то вона має шанс стати безапеляційно улюбленою письменницею. Читаючи книгу ти ніби повністю поринаєш у відчуття, живеш разом з героями, шкірою відчуваєш мороз і умови життя, ніби тебе перемістили в ту реальність.
Браво! І книга РМ класної якості, її приємно і зручно читати, і виглядає вона божественно🤍

Почну з найприємнішого: ця книга — суцільне естетичне задоволення. Мені страшенно подобається як РМ попрацювали над нею. Коли я побачила відеовідгук на книгу, то одразу вирішила, що вона мені потрібна саме через те, на скільки ж вона гарненька. Зріз — ван лав.

По анотації та відгукам цей роман мені мав "зайти". Мікс трилера з романтичною історією, цікавий троп, але на жаль чи то мова автора самостійно, чи то в комбінації з перекладачем мені дуже не сподобалось. Велику частину книги мене переслідувало відчуття "бридотності", хоча я абсолютно нормально ставлюсь до різних сцен, в тому числі гидких. Але тут справа не в сценах, а в манері подачі, в словах, просто в розповіді. З одного боку мені хотілось швидко дочитати книгу, щоб зрозуміти, чи вірно я собі розумію розв'язку, а з іншого.. більше не хочеться до неї доторкатись. Дам шанс Колін Гувер ще, але є великий шанс, що це не моя авторка.

Але от РМ хочеться просити видавати таку красу і далі.