Анна Ковальова

🤔 Моє ставлення до цієї книги змінилось кілька разів за час читання.

Тож це книга, якій варто дати шанс (а може і не один).

Я не відчула величезного захвату, але книга дуже підняла настрій і розбавила напружені робочі будні.

Перше фентезі про українське айті насправді не буквально про айті - скоріше, іронічна пародія на цей світ з дуже явними відсилками до нього.

✨ Йдеться про світ, у якому магія - буденна річ, і чари систематично створюються чарописцями, щоб змусити функціонувати… ну, умовно, домашні прилади, засоби звʼязку, доставки, транспорт тощо.

І все йде добре, аж доки одного дня чари не перестають працювати. Але не всі 😏

Тож герої вчитимуться жити у цьому новому світі, шукатимуть причину негараздів - і випадково ледь не спричинять армагедон 😶

Історія здалась мені досить наївною і скоріше дитячою - ну, у всякому разі, по тону оповіді. Написано добре, але якось не по-дорослому.

І тому перші сторінок 100, коли події розвивались дуже повільно, мені не те щоб було дуже цікаво.

І одночасно було цікаво, що ж станеться далі - а далі ставало все цікавіше, і вже на половині книги мене прям тягнуло продовжувати читати.

А під кінець я вже зовсім не могла відірватися.

Події, власне, розвиваються повільно і надалі - але саме за рахунок цього неспішного темпу, в історію втягуєшся.

Гумору багато - дуже легкого, скоріше іронічного, і часом доволі «внутрячкового» айтішного. Не певна, що він буде зрозумілий всім, і точно не буде вибухово смішним - десь на невеличку напівпомішку.

Але його прям стільки, що він повільно, але стабільно піднімає настрій і покращує самопочуття.

Тож загалом - це точно не та книга, яка западе у серце чи щось таке, але якщо вам потрібна велика доза хорошого настрою і хочеться почитати чогось, що не напружує, а мʼяко розважає, то рекомендую.