Я вражена якістю книги, замовляла її на подарунок і була дуже задоволена! Друк чіткий, сторінки глянцеві, дуже приємні і розділена мить з книгою перетворюється на незабутній досвід. Давно собі хотіла цю книгу, вважаю, що вона просто має мати місце в домашній бібліотеці в кожного!

“Сірі бджоли” — це щемка історія наших воєнних часів (2014 року), сіра зона на Донеччині і безжальна реальність буття моїх земляків — людей, які просто хочуть жити, займатися своїм ремеслом, любити, бути — просто мирно жити. Але життя — несправедливе й безжальне. У селі залишаються жити — чи, радше, виживати — двоє друзів дитинства... а може, найбільших ворогів? Війна підкидає нові випробування, які головні герої на свій страх і ризик намагаються долати. Хотілося б жити в тому світі, де автор має просто бурхливу фантазію і вигадав усі ці події, але, на жаль, це — життя тисяч, а може, й мільйонів людей. І правда ця — дуже болюча та гірка. На тропі з кримськими татарами я не могла стримати сліз — серце розривалося від болю, несправедливості й, у певній мірі, безсилля перед обставинами, які постають перед героями. Та найболючіше те, що паралельно з нашим сьогоденням ця історія — чиєсь реальне життя. А ще великим прикладом для мене є головний герой, який, попри своє тяжке буття, зберігає любов у серці, залишається людяним, не опускає рук і не зраджує справі свого життя. Книга читається легко, але залишає глибокий слід у серці. Дуже раджу до прочитання. До речі, в Театрі на Подолі в Києві йде вистава за цією книгою. Якщо маєте можливість відвідати — це моя щира рекомендація.

Що змушує людину лишатися на окупованій території?.. Одну з версій цієї проблеми розкриває у своїй книзі А. Курков. Мало персонажів, що не розпорошує увагу! Цікаве протиставлення двох колишніх однокласників Паші та Сергія Сергійовича - погляди на війну і побут (досить влучно!). Простий текст, але з глибоким філософським змістом - рекомендую!

Книга повністю занурює в сюжет й атмосферу. Обожнюю твори, де мінімум героїв. Раджу всім !

Давно чула про цього автора, але аж тепер прочитала його книжку. Як виявилося, він -найвідоміший з наших письменників за кордоном. Ця книжка, і не тільки, перекладені багатьма мовами. "Сірі бджоли" занурює в себе з головою. Читати її непросто зараз. Адже там війна. На Донбасі, яка колись здавалася такою далекою. А сьогодні присутня в кожному куточку України. Село в сірій зоні, де всього залишилися двоє чоловіків . Головний герой і його однокласник Пашка. Вони мають різні погляди на все те, що відбувається.Але спілкуватися якось треба. Із живого у Сергійовича лише бджоли, яких треба вивезти кудись. Бо нема їм місця на випаленій землі. Чоловік починає свою подорож- вільне Запоріжжя, шляхи України та окупований вже у той час Крим. Непросто для людини на донецьких номерах. Кому тепер вірити і як жити далі?І хто здатен допомогти? Люди чи, може бджоли?