Вони вклали угоду: якщо не знайдуть своє кохання до 40, то одружаться Сусідська угода це прекрасна книга на літній вечір, сповнена веселощів та трохи екстремальних видів спорту. Клер — головна героїня, медсестра. Дівчина яка йде до своїх мрій, незважаючи ні на що, але як і кожна людина вона хоче знайти кохання. Грем — наш головний герой, green flag, сусід і друг Клер. Він працює пожежником та обожнює все, пов'язане з екстримом. (Чи варто вам казати, що авторка настільки цікаво описала його пригоди, що я почала гуглити місця для скелелазіння в моєму місті?) І, звичайно ж, дівчинка яка вкрала моє серденько і була причиною покупки цієї книги — йоркиня Герті. Я обожнюю цю собаку: така собі хитра, ревнива дівчинка) Мабуть всі знають про зв'язку сюжету, де герої погоджуються одружитися до певного віку. Безпечний варіант для майбутнього: партнер з яким ви ладнаєте, не самотня старість і так далі. Але що як ти боїшся закохатися і відпустити ситуацію? Тобі доведеться вчитися на своїх помилках, виправляти те, що ти зробив та будувати все заново) а далі ви самі можете прочитати ... Попри цікавий і легкий сюжет книга піднімає деякі важливі теми. Які допомагають задуматись і краще зрозуміти їх дії. Особисто мені не сподобались деякі дії Клер в кінці книги. Я зняла аж 2 БАЛИ за це! Але не хвилюйтесь, потім вона виправилась і все добре) Якщо ви шукаєте: веселу книгу на вечір, друзі-коханці, сусіди по квартирі і одружитися до.... — вам сюди!)
Анонім
Коли ти просто хотіла трохи вина на вечір, а в результаті отримала емоційно стабільного чоловіка з повним комплектом грін флегів — знай, ти в романі «Сусідська угода». Тут немає поганих хлопців з "темним минулим", тільки хороший сусід із вірністю в очах і нормальними життєвими цілями. Головні герої починають із дружби, флірту між рядками та обміну продуктами (ну, майже як у справжньому житті). А потім — бам! — і ти вже переживаєш за кожен їхній погляд більше, ніж за свій дедлайн. Бо тут якраз про зрілі відносини дорослих людей. Це роман про любов, яка не падає з неба, а вирощується поступово, щиро, з повагою. І про те, що іноді найкращий знак уваги — це не букет троянд, а коли він пам’ятає, що ти любиш їсти і що робити, коли в тебе поганий настрій.
Анонім
Мені сподобалось, така легенька історія... Я доволі швидко прочитала її, мені подобається коли з чогось примітивного виходять стосунки. Я не знаю чи то настрій такий був, але я поставила майже 5. Хоча були у обох травми через які не могли перейти цю межу і начебто не дуже й хотіли розмовляти на початку, але все одно поговорили (це мене тішить), люблю коли герої розмовляють між собою, а не тільки вигадують сценарії у себе в голові.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях