В історії літератури спадщина Івана Франка (1856–1916) посідає особливе місце, адже письменникові тексти за силою мистецького вияву та впливу на суспільство можна порівняти лише з найвищими досягненнями людського генія. Таких авторів одиниці. Художній світ Івана Франка непересічний, завжди зосереджений на обстоюванні людської гідності, багатий на несподівані сюжетні лінії та сильні літературні характери.
У цьому виданні надруковано чи не найпомітніші психологічні твори класика: повість «Для домашнього огнища», новелу «Сойчине крило», оповідання «Терен у нозі», драму «Украдене щастя». Вони показують приховані механізми людських учинків, розкривають складний внутрішній світ героїв, порушують багато морально-етичних питань. І відповіді на них не такі прямолінійні, як можна було б сподіватися. Франкові тексти відбивають суспільні виклики кінця ХІХ — початку ХХ століття, але звучать по-сучасному, бо зачіпають проблему сутності людини як феномена взагалі.
Іван Франко — Майстер, що високохудожньою мовою показав, як людина береже та губить гідність, бореться і здається, сподівається, кається, любить і страждає, шукає, знаходить і втрачає своє місце в цьому світі. Його твори неповторні, сповнені гуманізму й несуть нам надію.
