Її ім’я - Ніппа. Повість

Дев’ятирічна Ніппа, коли помер тато, переселилася з мамою жити в садовий будиночок. Там вони вирощують огірки.

Ніппа дотримує даного татові слова й щодня грає на флейті, ховаючись у теплиці — щоб сусідські діти не насміхалися.

Через якийсь час мама знайомиться з Оскарасом. Та Ніппі він не подобається — Ніппа любить свого тата.

Перша повість про Ніппу захоплює з перших сторінок.

Переклав з литовської Дмитро Чередниченко

Ілюстрації Сергія Гавриша