Це некваплива, меланхолійна розповідь про десятикласницю Юн А та її злиденне прозаїчне існування, допоки справжня магія не увірвалася в її життя. Принаймні, спробувала, адже кайдани буденності й бідності надто сильно вчепились у неї.
Дівчина разом з молодшою сестрою Юі проживає у винайнятій манюсінький квартирці, ледь-ледь зводячи кінці з кінцями, перебиваючись тимчасовими підробітками після уроків. Грошей не вистачає не лише на нові панчохи на заміну геть порваним старим, що змушують червоніти через насмішки однокласниць, а й дуже часто навіть на кілька ложок рису. Втім, вона гарно вчиться, поступаючись в успішності лише Яну Айкращому, своєму новому сусіду по парті — розумному, привабливому, багатому, привілейованому та перспективному.
Матір дівчат згадується лише в думках Юн А, а тато… виготовляв іграшки, занадто захопився, відвернувся від реальності, вліз у борги і просто зник. "Тато — немов та іграшка. Він — на межі дитячого й дорослого світів. Таке от створіння, що не дорослішає з роками." Сестри залишились самі по собі…
В дитинстві дівчина мріяла стати чарівницею, але реалії життя швидко поховали цю мрію, а прокляття бідності знищило віру у магію. Малою вона була в захваті від місцевого парку атракціонів — прекрасного, чарівного місця, що зараз стоїть закинутим і похмурим. Ще й, кажуть, там оселився божевільний красунчик-фокусник. Юн А певна, що "він — лише безробітний, що так і не пристосувався до реальності і живе фантазіями".
Але якщо це не так? Чомусь він доброзичливий щодо неї. І з'являється поруч, коли конче потрібна допомога. Стверджує, що справжній чарівник. Але те, що він робить, це ж просто фокуси, так? Це ніяк не може бути справжня магія, її не існує. Інакше чому б їм із сестрою так страждати?...
Манхва викликала дещо суперечливі відчуття. З одного боку, вона закидає в безодню бідності, безвиході й приреченості. З іншого, заманює обіцянками див і прекрасного. Вона уся побудована на разючих контрастах: між дитинною дорослістю й вимушено передчасною зрілістю, між бажаним і наявним, прагненнями і страхами, розчаруваннями і мріями, справжнім й оманливим, реальністю і магією.
Малюнок підтримує це протиріччя. Він то більш реалістичний, то химерно викривлений. Чорно-білий і напівтони між ними переважають у колірній гамі, але час від часу зустрічаються вкраплення зеленого, рожевого й жовтого.
Видання привабливе ззовні: з матовою ніжно-рожевою обкладинкою з вибірковим лакуванням та фольгуванням. А в середині на глянцевих сторінках переважає пітьма з рідкісними домішками барв.
Цікаво, як надалі розвиватимуться події манхви і як складеться доля Юн А, що робитиме Ян Айкращий та яку у всьому цьому роль відіграє загадковий фокусник. Усього наче має бути 3 томи.
