Ільґвон Ха

Здавалося б, мені вже 30, але я ще досі плекаю і палко люблю шкільні історії, особливо коли в них порушується питання булінгу, відсутності друзів або першого підліткового кохання. Як не крути, але корейці уміють писати подібні сюжети, оскільки таке явище як конкуренція починає переслідувати їх ледь не із самого народження і саме внаслідок цього життя більшості школярів перетворюється на справжнє пекло, яке багато авторів не хочуть замовчувати. Сюжет цієї манхви не динамічний, неспішний, у ньому переважають меланхолійні настрої (і, судячи з того як поводив себе головний герой, я гадала, що в його голові будуть виникати і думки про суїцид), але це лише на користь для сприйняття сюжету, особливо коли знайомишся з цією історією восени під звуки дощу. 🌧 В центрі уваги читача два головних герої: Бьон Іджун та Лі Суні. Обоє відлюдьки, обоє не мають друзів і обоє удають, що їм нормально бути самотніми. 🐰 Здається, їх ніколи нічого не обʼєднає, але все ж одного дня ця гармонія одинокого життя руйнується, і в їхньому житті зʼявляється шкільний проєкт, який вимагає роботи саме в парі. Чи впораються вони з ним? 🤔 Хочеться трішки поділитися враженнями і про персонажів. 🧐 Бьон Іджун. Він не типовий скиглій, якому усе не так і який вважає, що всі навколо йому щось винні. Він звичайний корейський підліток, який зіткнувся з тим, що не кожен зрозуміє і не кожен взагалі зможе з цим змиритися (ну звісно, не щодня із твого тіла «виростають» незрозумілі темні щупальця у найкритичніші моменти твого життя або взагалі просто так - на рівному місці), але, не дивлячись на це, він намагається жити далі і використовувати цю силу собі на користь та іншим істотам, назви яких він навіть не знає. 😳 Як і кожній нормальній людині, йому хочеться бути визнаним та значимим, і завдяки цій силі він досягає цієї мети серед таємничих білих чоловічків, які періодично зʼявляються поряд з ним і потребують саме його допомоги. 😳 А у відносинах із Суні він взагалі відкривається з іншого - більш чутливого боку. Хоч Іджун постійно і повторює, що зневажає її через те, наскільки ідеально вона вміє підтримувати оцей образ байдужої до всього дівчини, яку не особо хвилює те, що вона не має друзів, все ж під час роботою над шкільним проєктом, хлопець їй відкривається і саме Суні першій каже правду про цю невідому темну сутність у ньому (хоч дівчинка, звичайно ж, у це й не зовсім вірить). А кінцівка мене розчулила і змусила задуматися чи не очікує нас взагалі любовний трикутник? 🤔 ⚽️ Лі Суні. Вона дивна. Відверто дивна дівчинка, але у мене, як у читача, вона не викликає роздратування, навпаки - її хочеться ще більше пізнати і зрозуміти, що саме її зробило такою. Суні до останнього намагається здаватися нецікавою та «сірою» особистістю, але відверта розмова з Іджуном (звісно ж, стосовно шкільного проєкту!) все ж демонструє, що вона має те, що змушує її серце битися ще швидше, а емоції переповнювали. Ще у мене дуже багато питань і мало відповідей до красунчика, який періодично зʼявляється по ходу сюжету. Є у мене підозра, що він має якісь таємні почуття до Іджуна, але чи це дійсно так?.. 😳 Як висновок, історія мені дуже сподобалася! Мальовка незвична, але при цьому приємна оку (а я завжди дуже до цього прискіпливо відношуся). Чекатиму на наступну частину, і заодно подумую про те, щоб купити ще одну історію цього автора (сподіваюся, що Моно у наступному місяці зробить кешбек на покупку книг). 😋 P.S. Усміхнулася відсилці автора на самого ж себе в одній зі сцен (коли учні здавали домашнє завдання). Не знаю, то спеціально було чи випадково, але мені особисто було дуууже схоже на easter egg.

Анонім

Це некваплива, меланхолійна розповідь про десятикласницю Юн А та її злиденне прозаїчне існування, допоки справжня магія не увірвалася в її життя. Принаймні, спробувала, адже кайдани буденності й бідності надто сильно вчепились у неї.  Дівчина разом з молодшою сестрою Юі проживає у винайнятій манюсінький квартирці, ледь-ледь зводячи кінці з кінцями, перебиваючись тимчасовими підробітками після уроків. Грошей не вистачає не лише на нові панчохи на заміну геть порваним старим, що змушують червоніти через насмішки однокласниць, а й дуже часто навіть на кілька ложок рису. Втім, вона гарно вчиться, поступаючись в успішності лише Яну Айкращому, своєму новому сусіду по парті — розумному, привабливому, багатому, привілейованому та перспективному. Матір дівчат згадується лише в думках Юн А, а тато… виготовляв іграшки, занадто захопився, відвернувся від реальності, вліз у борги і просто зник. "Тато — немов та іграшка. Він — на межі дитячого й дорослого світів. Таке от створіння, що не дорослішає з роками." Сестри залишились самі по собі… В дитинстві дівчина мріяла стати чарівницею, але реалії життя швидко поховали цю мрію, а прокляття бідності знищило віру у магію. Малою вона була в захваті від місцевого парку атракціонів — прекрасного, чарівного місця, що зараз стоїть закинутим і похмурим. Ще й, кажуть, там оселився божевільний красунчик-фокусник. Юн А певна, що "він — лише безробітний, що так і не пристосувався до реальності і живе фантазіями".  Але якщо це не так? Чомусь він доброзичливий щодо неї. І з'являється поруч, коли конче потрібна допомога. Стверджує, що справжній чарівник. Але те, що він робить, це ж просто фокуси, так? Це ніяк не може бути справжня магія, її не існує. Інакше чому б їм із сестрою так страждати?... Манхва викликала дещо суперечливі відчуття. З одного боку, вона закидає в безодню бідності, безвиході й приреченості. З іншого, заманює обіцянками див і прекрасного. Вона уся побудована на разючих контрастах: між дитинною дорослістю й вимушено передчасною зрілістю, між бажаним і наявним, прагненнями і страхами, розчаруваннями і мріями, справжнім й оманливим, реальністю і магією. Малюнок підтримує це протиріччя. Він то більш реалістичний, то химерно викривлений. Чорно-білий і напівтони між ними переважають у колірній гамі, але час від часу зустрічаються вкраплення зеленого, рожевого й жовтого. Видання привабливе ззовні: з матовою ніжно-рожевою обкладинкою з вибірковим лакуванням та фольгуванням. А в середині на глянцевих сторінках переважає пітьма з рідкісними домішками барв. Цікаво, як надалі розвиватимуться події манхви і як складеться доля Юн А, що робитиме Ян Айкращий та яку у всьому цьому роль відіграє загадковий фокусник. Усього наче має бути 3 томи. 

Анонім