В дохристиянські, язичницькі, часи в давньому Пліснеську народилися близнюки ― внуки головного жерця. За тодішніми уявленнями, у них була одна душа на двох: одному належала її світла половина, другому ― темна. Щоб не переплутати, рекомендувалось убити обох. Але жрець домовився з богами, знайшовши лазівку залишити дітей серед живих.
Близнюки підросли і вирушили в подорож на край світу: хотіли запобігти тому, щоб сонце померло і настала зима. Дорогою вони зустріли багато міфічних створінь, пережили безліч різних пригод і не раз були в небезпеці. Але мужньо і з вигадкою долали перешкоди. А ще їм наснилися віщі сни про майбутнє Пліснеська…
За пригодами близнюків з хмар із цікавістю спостерігали давні слов’янські боги.
