Проковтнула книгу і просто неймовірно цьому радію. ~Потяг~, це саме те, що траплялось з кожним з нас на життєвому шляху. Історія проста, але в той самий час торкається багатьох важливих тем. Самопізнання, кохання, труднощів, які є у підлітковому віці. Це важливо. Про це потрібно говорити.
Історія затягує дуже швидко. Тут ми знайомимось з дівчинкою Лесею, відмінницею, яка пише вірші, сперечається з мамою, і поводе себе, як звичайний та найсправжнісінький підліток. Але в якийсь момент, вона перестає розуміти, що з нею відбувається. Однолітки — однокласники — друзі починають розповідати про перші сексуальні досвіди, поцілунки та інші речі. Дівчинці стає ніяково, їй здається, наче вона відстає від усіх навколо.
Читаючи, я відчувала себе підлітком. Здавалось, нібито повернулась до школи, та знов й знов переживаю той відрізок часу.
Тут дійсно були емоційні гойдалки. Я відкладала книгу, обурювалась, знову поверталась до історії, і так по колу, раз за разом.
На деяких моментах хотілось обійняти Лесю, сказати, що це просто такий етап життя, підказати їй, що через це проходять усі підлітки, допомогти та направити її. Хотілось взяти її за плечі та сказати: ніколи не ведися на маніпуляції, слухай себе, не треба йти за всіма, хоч які б «круті» вони не були. Це такий час. Минає все, мине і це😍
Авторці вдалось передати шкільні моменти на усі сто відсотків. Вдалось занурити у історію, вдалось показати, як це було тоді, та як усе виглядає зі сторони. Я просто у захваті.
Це чудова історія, яка може допомогти дуже емоційно провести час. Історія по справжньому показує моменти формування дівочої сексуальності. Вона про справжню, а може і не дуже дружбу, про сором та невпевненість у собі, про болісне, але таке важливе дорослішання.
Раджу😍