Архітектура — це місце, де зіштовхуються фантазія і холодний розрахунок, а кожна нова споруда стає іконою, що покликана виражати історію і розкривати культуру країни. Але за екскурсіями, сувенірними ятками й туристичними маршрутами приховано щось значно більше.
Оперний театр у Сіднеї, Ейфелева вежа в Парижі, Пікова вежа в Гонконзі — це лише декілька відомих на весь світ споруд, що формують образи своїх міст і країн. Тисячі фото в соціальних мережах перетворюють їх на сучасні ікони, якими захоплюються, і водночас вони стають засобами маніпуляцій і впливу влади. Їх популярність — це інструмент брендингу: контури й форми викликають стійкі образи та цим перетворюють архітектурні споруди на об’єкти моди та хайпу. Поцілунки на фоні Ейфелевої вежі, кумедна «підтримка» Пізанської дзвіниці, пропозиції руки й серця серед хмар Бурдж Халіфи — це більше не видовищна краса. Це двигун економічного зростання.
Соціолог Леслі Склер влучно цитує Воргола («усі магазини стануть музеями, а всі музеї — магазинами») і вчить читати культові будівлі за лініями й деталями, розуміти, як вони стали архівами пам'яті й інструментами влади. Він по цеглинках розкладає основи капіталізму і доводить, що за архітектурою стоїть не лише стиль та історія.
Книга «Проєкт «Ікона» не про споруди. Це подорож у світ емоцій, вражень і маніпуляцій міста, яке стає театром, де архітектура — це актори, а кожна нова п’єса — сценарій, продиктований економікою і владою.
Чому варто прочитати книжку «Проект "Ікона": Архітектура, міста та капіталістична глобалізація»?
- Ґрунтується на результатах серії інтерв'ю проведених у США та Європі з людьми, які працюють в архітектурі — архітектори, розробники, містобудівники, викладачі, критики та інші.
- Розглядає сучасну архітектуру як ікону капіталістичного і глобалізованого світу.
- Пояснює як сучасні зірки архітектури — Хадід, Гері, Фостер — підтримують іконічні проєкти та демонструє наслідки архітектурної моди.
- Розкриває способи як культові будівлі нашої епохи стають іконами сучасного глобального капіталізму, сприяють зростанню нерівності й гіперспоживанню.
Відгуки
Леслі Склер створив елегантно написане, широкомасштабне дослідження цього надмірно використовуваного і недостатньо дослідженого тотема нашого часу — ікони. Проєкт "Ікона" деконструює спокусливий образ влади, що піднімається з неспокійних глибин транснаціонального капіталізму та глобальної культури споживання, щоб слугувати символом як сучасних бажань, так і соціального контролю — це майстерна робота політико-економічної критики та архітектурного аналізу.
Sharon Zukin, авторка книги Naked City: The Death and Life of Authentic Urban Places
Цю книгу має обов'язково прочитати моє покоління. Це дуже жорстке дослідження, зроблене з-поза меж архітектурного світу, яке демонструє величезну блискучу люмпен-форму транснаціональної утопії розвитку, яку ми звикли сприймати як неминучу. Передусім вона відображає, як навіть найкращі архітектори та архітектура стали «захопленими партнерами» у глобальному проєкті перетворення всього ставлення до світу на форму можливостей розвитку та корпоративних розваг. Захопливе і дуже моторошне читання. Ніколи ще в архітекторів не було більшої потреби використовувати всі свої навички, щоб подумати про те, як вивести нас з цього середовища.
Кестер Раттенбері, професор архітектури Вестмінстерського університету
У цьому майстерному, вичерпному дослідженні провідних архітекторів сучасності Склер наважується розглянути беззаперечну творчість і геніальність видатних архітектурних ікон у контексті капіталістичної трансформації, яка підтримує і заохочує попит на дедалі більш зухвалі та амбітні проєкти. Із соціологічним розумінням влади та комерційних реквізитів, пов'язаних із глобалізацією, порівняльно-історичним розумінням контексту розвитку та соціальною чутливістю активіста, Леслі Склер розкриває утопічні та антиутопічні елементи сучасної дизайнерської практики. Читачі можуть не повністю погодитися з усіма його критичними зауваженнями, але вони приймуть його пошуки альтернативної естетики міського дизайну та будівництва міст, навіть якщо продовжуватимуть розмірковувати над тим, як окремі віртуози можуть бути відокремлені від загальної динаміки споживання, що робить архітектурні проекти знаковими.
Діана Е. Девіс, Гарвардська вища школа дизайну
Соціологічний погляд Леслі Склера на знакову архітектуру досліджує умови за яких вона виникла, а також соціальні та політичні запити на які вона реагує. Це глибоко інформативна розповідь, а часом і повчальна історія.
Деніз Скотт Браун, VSB Architects
