Ця книжка — по суті, збірка есеїв — вельми своєрідна жіноча відповідь англійської «лінивої» дівчини своєму земляку, чоловікові-«неробі».

Дженні Рен в іронічній, а подекуди й ексцентричній формі викладає власні погляди на кохання, політику, природу, пообіднє чаювання, дітей, собак, курорти тощо. Її думки часом утішні, іноді парадоксальні, подеколи наївні, зрідка дуже меткі, здебільшого дотепні, місцями безглузді... Однак щедро розкидані по тексту приклади тогочасних звичаїв, влучні замальовки характерів сучасників авторки дають яскраве уявлення про лондонське світське життя ХІХ століття, про розваги та клопоти тодішніх бонвіванів.