Перше в українській філософській літературі системне дослідження трагедії Бабиного Яру
Минуле вже не те що колись — нові часи вимагають нових способів пам’ятати. Монструозні, статичні музеї уже не приваблюють глядача і не викликають у нього не те що катарсису, а й просто сильних емоцій. Яна Барінова звертається до інструментарію нового медіамистецтва і на прикладі пам’яті про трагедію Голокосту пропонує новаторські способи організації простору пам’яті в сучасному місті. Це міждисциплінарне дослідження на стику урбаністики, мистецтвознавства та філософії історії.
Чому варто прочитати книжку «New Media Art. Пам'ять. Простір»?
- Глибоке осмислення нових медіа з урахуванням їх технічної і соціальної складових.
- Авторка розмірковує над тим чи допомагає музей подолати травму пам’яті, яким може бути музей Голокосту, яке місце він має займати в Києві і взагалі в сучасному мегаполісі.
- Авторка є науковицею, членкинею оргкомітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» і має статус єврейського дипломата.
