Творчість Станіслава Ігнація Віткевича (1885—1939), відомого польського художника, письменника, філософа, важко класифікувати, але найбільше вона пасує експресіонізму, нерідко зближуючись із сюрреалізмом.
Метафізичний роман письменника «Прощання з осінню» (1927) не можна назвати книгою для всіх — це провісник літератури абсурду, позаяк замість людей героями тут виступають ідеї. Оболонкою роману слугує доля «зайвої людини» Атаназія Базакбаля — його життя летить під укіс: сексуальні надмірності, наркотики, дуелі та інші саморуйнації. З одного боку, він хапається за життя, з іншого ж — усіма силами прагне смерті. І смерть таки спіткала його...
