"Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси."
Ця збірка є першою антологією української мілітарної поезії: віршів, присвячених тематиці війн та революцій, повстань і підпільних організацій. Серед авторів, які увійшли до збірки, є як безпосередні учасники цих подій української історії, так і відомі класики, про чий військовий та революційний бекграунд зазвичай не говорять. Представлені вірші дають змогу по-новому побачити таких авторів, як Антонич, Теліга, Багряний, Маланюк та багатьох інших. Від поем про середньовічну Русь та козацтво й до балад про ОУН та гімну повстання в ГУЛАГу – ці вірші відкривають незвичний бік української літератури: войовничої та такої, що замість страждань надихає на боротьбу.
