Loading...

Ознаки добра і зла. Забобони. Історія забобонних звичаїв

RDT оцінка
1.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
250 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
250 грн
1
Про книжку
Код товару
104131
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Оригінальна назва
Hyvän ja pahan merkit eli taikauskoisten tapojen tarina
Кількість сторінок
192
Формат (мм)
210 x 150
Вага
0.296
ISBN
9786177654338
Опис

Чому відьма літає на  мітлі, а чорт має роги? Чому заяча лапка приносить удачу, а сім — щасливе число? Як ім’я впливає на долю людини і яким був знак Каїна? Книжка знайомить читача зі строкатим і захопливим світом забобонних звичаїв — звичаїв, які в повсякденному житті ми часто навіть не помічаємо. 

Ми стукаємо по дереву або плюємо через плече, коли дорогу перебігає чорна кішка, але більше не знаємо, чому так робимо. За допомогою забобонних звичаїв боролися зі страхами, але також прагнули подбати про власне щастя й вдачу, бо людина — єдина тварина, яка свідомо намагається вплинути на власну долю. 

У семи“щасливих” розділах книжки Арі Турунен зазирає в історію культури забобонів і розкриває деякі дивовижні секрети. Наприклад, сережки спочатку використовували для захисту від злих сил, слово “паніка” має походження від бога Пана, що викликав безконтрольний страх, а схрещення середнього і вказівного пальців для уникнення невдачі спочатку було символом парування.


Враження читачів
RDT оцінка
1.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
Експерт
1
08.12.2023
Краще я буду скептиком і ще циніком, ніж мене вважатимуть забобонною особою. Проте, почитати про природу тих самих забобонів собі не відмовлю, тим паче з-під пера письменника і журналіста, а також науковця, чия спеціальність – вивчення світогляду в різних культурах. Сьогодні саме ця його книжка, надана увазі українського читача, доступна в паперовому та електронному форматах. Не упереджений впливом релігій, як мені здалося, автор постарався охопити неохопне. В його незаангажованості є певна перевага, хоча це тільки моя особиста думка, що виникла в процесі читання. Він не виявляє схильності виставити якісь забобони смішними або навпаки, описати слушність інших, як це буває, коли дослідник віддає перевагу певним світоглядним установкам, як я, наприклад.

В нашому світі такі складні соціальні моделі, класифікувати які мені не під силу. Арі Турунен не прояснив небо над головою, але через книжку провів цікаву екскурсію, в якій трохи перемішані звичаєві, притаманні окремим культурам або й цілому світові забобони і елементи віри, які не варто змішувати між собою, хоч вони можуть переплітатися, поєднуватись і взаємно трансформуватися в щось цілісне. Мабуть, такі поєднання є лиш кількома струнами в складному інструменті людської душі. Еге ж, я називаю людину живою душею, як це і описує Біблія, а всі якості і властивості кожної людини – її унікально налаштований інструмент. Немає системи, або універсальної схеми, за якою формувалася би особистість. Здавалося би, в групі стовідсоткових атеїстів, чий прагматизм і впевненість тільки в собі може слугувати еталоном, знаходяться ті, хто затримає ходу, побачивши чорну кішку на шляху, чи тричі плюне через плече, або постукає по дереву. То виходить, навіть взірцеві атеїсти цілком собі віруючі люди?

Читаючи, ви точно звернете увагу на знайомі всім нам звичаєві способи реагування на світ, хоча де наша країна, а де Фінляндія – Батьківщина Турунена? Звідки походять якісь стандарти поведінки, як от реакція окремих наших співгромадян на когось, хто простує з порожнім відром і нічого поганого не мислячи перетинає іншим дорогу? Одні не звертають жодної уваги, дехто пробурмоче собі під ніс щось недоброзичливе, а іншій і висловиться, залежно від ступеня виховання. Письменник назбирав десятки фактів різного характеру. А ми могли би додати чимало своїх, чи не так? Точно вам кажу, насипали би ще на одну книжку. І все ж, прогалин у знаннях Арі Турунена знайдено чимало. Можна було би сказати у виправдання: він же написав про за-бо-бо-ни! Адже десь він про такі чув? Згоден, я не знаю всього дивного, що є в світі. От тільки там, де автор намагається пояснити якісь засадничі позиції християнства чи іншої релігії, він припускається помилок. Можливо тому, що отримував інформацію не з першоджерел, а від різних людей, які мають свої погляди, нехай хибні, але переконання.

Що ж, я і не розраховував отримати вивірений в усіх вимірах документ від науковця і письменника. Він запропонував інформацію, а знання – невичерпне. Тому, маючи чергову книжку цього автора, сподіваюся розширити свій світогляд і вам того раджу.