Автор спробував подивитися на події кінця XIX - першої половини ХХ століття очима свого діда — Михайла Івановича Терещенка. У ній описані перипетії долі цієї видатної людини, яка в тридцять один рік була власником одного з найбільших статків Російської імперії, депутатом Державної думи Росії, міністром фінансів, а потім — іноземних справ у Тимчасовому уряді після лютневої революції 1917 року. Він все втратив, але зумів почати своє життя з чистого аркуша і, живучи в еміграції, став одним з найбільш шанованих фінансистів світу.
