Монографія сучасного польського історика, керівника закладу методології історії та історії історіографії Університету імені Адама Міцкевича в Познані професора Войцеха Вжосека є синтезом двох книг, виданих мовою оригіналу впродовж останніх років. Автор обґрунтовує конструктивістський підхід до аналізу історієписання та здійснює одну з найпереконливіших у світовій гуманітаристиці спроб концептуалізації історії як культурної практики. 

Автор показує обмеженість традиційного підходу з його трактуванням історії як науки, що дає об’єктивне знання про минуле, і пропонує натомість власну концепцію, яка розглядає історію як частину сучасної культури, спрямовану на пізнання культури минулого. Простежуючи під цим кутом зору зміни у французькій історіографії ХХ століття, Вжосек окреслює загальний образ історіографії як культурної практики та вказує на її метафоричну природу та культурну ангажованість. 

Для істориків, філософів, політологів, релігієзнавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.