Loading...

Espressivo

RDT оцінка
9.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
390 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
390 грн
1
Про книжку
Код товару
104003
Видавництво
Палітурка
Тверда
Ілюстрації
Папір
Мова
Українська
Кількість сторінок
336
Формат (мм)
220 x 170
Вага
0.75
ISBN
978-966-915-286-2
Опис

Книжка "Espressivo" Тетяни Корнієнко від видавництва "Час майстрів" розповідає історію дівчинки Дари, яка закохалася в музику. 

Дивна дівчинка — так її сприймали діти у дворі. Бо часто бачили, як вона мовчки стоїть із заплющеними очима ї махає паличкою. Десь сховається — у кущах чи за деревом — і ну паличкою махати. Та це була не просто гра: Дара чула всередині себе музику. Вона завмирала, щоб не злякати мелодію, і єдиний рух, що допомагав мелодії звучати, це махи паличкою — такою ж, як у того чарівника в телевізорі, якого слухався цілий оркестр. І так було доки, доти Дара не ступила на ґанок дивовижного будинку, з кожного вікна якого звучала інша мелодія, не знайшла крилату штуку, яка видавала прекрасні звуки, і не познайомилася зі справжньою чарівницею, яка виявилася вчителькою музики. Вчителька одразу розгледіла величезний талант дівчинки і запросила її навчатися музики, але родина Дари не мала на це грошей. А далі… далі незліченна кількість бар’єрів, які треба здолати.

На шляху до вільного оволодіння музикою Дарі довелося додати до своєї любові силу, а її вчителям і матері віру, які стали сильніші за всі перепони, заздрощі й зраду. 

У повісті ідеться про талант, який ніщо без праці до поту, про дружбу і любов, про підступність і ревнощі. А також про те, як важливо знайти Педагога з великої літери, педагога за покликанням. Такий вчитель стає для дитини наставником, другом, рідною душею і близькою людиною.  

Ця книжка є безцінним скарбом для дітей 8-12 років і їхніх батьків. Вона допоможе усвідомити, як відшукати своє покликання і почати непростий шлях від бажання до оволодіння на рівні майстерності вибраним фахом. І неважливо, чи це буде музика, чи спорт, чи програмування — за суттю шлях однаковий. 

Десь повість наївна, трохи проста, а десь навіть дорослого змусить замислитися, чомусь усміхнутися чи навіть пустити сльозу. Всі діти народжуються талановитими. От тільки не завжди вони і їхні батьки розуміють, куди йти. Тому одні розкрилися, відбулися, живуть так, як мріялося. В інших здібності зачахли, залишили невдоволення й образу незрозуміло на кого й що. У книжці ми спробуємо зрозуміти, куди й чому зникає ось ЦЕ — дане Богом або Природою. ЦЕ — те, що підносить людину над середнім арифметичним. Як не втратити божу іскру, дати їй можливість рости в дитині. Ми самі створюємо свій світ. Це — основний заряд книжки. Дуже хочеться, щоб він потрапив у ціль. 

На особистому досвіді автор знає, як важко виростити талант дитини у справжнього майстра і як важлива стороння допомога на цьому шляху. Ця книжка стане вам і вашій дитині такою допомогою. У повісті дві основні лінії: взаємини дітей — перша, друга — учень і вчитель. У повісті відсутні вигадки заради гостроти сюжету. Не випадково книжку присвячено педагогові-музикантові Марині Костянтинівні Чорбі. Протягом життя ми зустрічаємо Вчителів. Не обов'язково шкільних. Так важливо їх не пропустити! 

Окреме задоволення ви отримаєте від оформлення видання та ілюстрацій, що виконані у сіро-блакитних тонах. Дякуємо за те художницям Олені Кириченко та Ользі Кузнєцовій. М'які блакитні акварельні плямки на текстових сторінках та розсип ноток між розділами дуже доречно і гармонійно вписуються в атмосферу твору.

Враження читачів
RDT оцінка
9.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
9
10.06.2024
Я не слухаю радіо і не дивлюся музичні канали. Я люблю музику, але те, що зазвичай лунає в ефірі - важко назвати мистецтвом. Часто ловлю себе на тому, що просто не чую, не сприймаю її, а голосні звуки - навіть дратують!

🎻🎻🎻 На початку січня моя донечка почала відвідувати заняття зі скрипки і мені захотілося почитати про... музику. Саме про неї, а не про якогось композитора, музиканта чи виконавця. Але ж музику потрібно слухати, чути, відчувати, а не читати....
🎼🎼🎼 Дуже вчасно мені до рук потрапила книга Espressivo. Прочитала я її на одному диханні. Спочатку 3 години під час денного сну малечі, а потім не могла зупинитися до середини ночі, коли вся родина спокійно спала.
🎹🎹🎹 Ця книга легко відгукнулася у моїй душі. Я і сама колись вперше прийшла до музичної школи, щоб навчитися грати на фортепіано. Читаючи, я ніби знову повернулася у своє дитинство і пережила перший виступ на святі першокласника, згадала радісні відчуття, коли у нас вдома нарешті оселився мій власний інструмент. Сльози першого провального виступу і радість перемог. Згадала свою вчительку, до речі теж Ірину, тільки не Веніамінівну, а Степанівну. Вона й досі працює у музичній школі, але тепер окрім навчання, виконує ще й обов'язки директора. Побачила себе за партою на уроці сольфеджіо і у другому ряду на виступі в хорі. Мій відхід від музики, а потім таке жадане повернення, бо мої пальці, звиклі до щоденної гри на піаніно, бойкотували, не слухалися мене, навіть ручку не тримали, а просилися до гри...
🎷🎺🎷 Читати цю книгу особисто мені було дуже легко. Усі ці гами, лади, тони, ритми, звуки і ноти - я ж пройшла через них, прожила цілих сім років! Читала слова - а у вухах оживала мелодія, яка грала десь у глибині мого серця...

Спеціально не розповідаю про сюжет і саму книгу. Бо як неможливо описати запах квітки - так само неможливо розказати про музику. Цікаво яке враження книга справляє на людей, що не мають музичної освіти.