«Морська зірка» – перший роман трилогії «Рифтери», з якої почався шлях Пітера Воттса до всесвітньої слави одного з найпотужніших і найяскравіших представників світового пантеону майстрів жорсткої наукової фантастики (hard sci-fi). На відміну від більшості наступних циклів, у «Рифтерах» письменник зосереджується на питаннях найближчого майбутнього людства на Землі, коли ми, на думку Воттса-вченого, вже невдовзі зіштовхнемося з неминучими екологічними й енергетичними проблемами, що накладуться на проблеми масштабних міграцій, ще більшого соціального й культурного розшарування суспільства і нескінченного ланцюжка економічних криз. Усе це ми вже маємо змогу спостерігати на власні очі, і, вочевидь, під знаками цих недобрих провіщень пройде принаймні перша половина ХХІ сторіччя.
Глибоко під водою невелика група модифікованих підводників, асоціальних вигнанців із надводного світу, підтримує роботу енергетичної станції, що живить енергією глибоководних вулканів усе західне узбережжя північноамериканського континенту. Проте в одноманітному й рутинному житті станції починають відбуватися тривожні речі, а керівництво із суходолу поводить себе дедалі дивніше. Новітня небезпека насувається на все людство, звідкіля її ніхто й ніколи не чекав, а старі, як сам світ, та щойно створені форми життя готуються позмагатися за чільне місце в земній біосфері.
Саме в такому тривожному, загрозливому, але й захопливому антуражі нашого найближчого майбутнього відбувається дія «Рифтерів» – антуражі світу за пів кроку до незворотної катастрофи.
