Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Ох, це було до біса складно… як технічно, так і наративно. Чи це хороший твір? Мабуть, так. Чи насолодилася я читанням? Навряд. Часом складалося враження, ніби автор навмисне ускладнює книгу, щоб вона здавалася ще науковішою. І річ не лише в спеціальній термінології, а й у самій історії. Мені дуже бракувало описів корабля, щоб краще його візуалізувати та і уваги до персонажів, їхніх костюмів, наметів і т.д. теж хотілося б більше. З плюсів - дуже імпонували роздуми автора про різні філософські поняття, такі як свідомість, ШІ тощо. Наукова насиченість і доволі реалістичний сценарій того, як могло б повести себе людство при першому контакті з іншопланетними істотами — це справді дуже цікаво. І, звісно ж, чудовий переклад і видання від Жупанського! OMG, як ви у тому всьому розібралися?! Загалом, тут є гарні сенси і наукова точність, але через саму історію доведеться пробиратися.
Анонім
Хоча й важко було пробиратися через наукові формулювання та термінологію, півсторінки зносок та пояснень, але книга дуже затягує. Залишилось багато питань, але дуже хочу отримати на них відповідь в наступних частинах серії. Тут ви не побачите супер динаміки та крутих поворотів сюжету, екшн трохи присутній під кінець книги. Але автор красиво та яскраво описав нам життя на дні океану, а часом і такі цікавинки, про які я й не знала. Для любителів жанру - ця книга - чудовий представник наукової фантастики, яка часом та місцями десь віддалено нагадувала мені «Колонію» Кідрука. На мій погляд, книга дуже «психологічна» - життя та відносини в закритому просторі, кохання, лідерство, почуття провини та свободи. Типова поведінка суспільства зображена на маленькій групі людей.
Анонім
Гнітюча атмосфера підводної геотермальної станції. Дивні шуми ззовні і підводні монстри, які то виникають, то зникають за бортом. В таких умовах в нормальної людини поїде дах. Саме тому для обслуговування станції відправляють спеціально підібраних людей, які додатково проапргрейджені: у них видалена одна легеня і встановлено прилад для підводного дихання. Для покращення зору у них спеціальні світлосильні лінзи, але головне — над ними попрацювали ще й психологи. Таким чином, “рифтери” — це люди, які не були прилаштовані до життя на поверхні, були відлюдькуватими і полюбляли самотність. Социопати, суїцидальники, жертви насильства і навіть вбивці з педофілами — така компанія з неоднозначних персонажів зібралась на станції. Дія книги розвивається повільно, автор втягує читача в атмосферу, зосереджуючись на взаємодії рифтерів між собою, порушуючи особистісні і соціальні проблеми. Воттс може й провокувати читача досліджуючи психологію жертви і кривдника. В книгах з повільним розвитком сюжету важливо, щоб були добре пропрацьовані персонажі і їхні взаємодії. У “Морській зірці” з цим все досить непогано, однак є моменти, які викликають питання. Наприклад, головна героїня — похмура і мовчазна жінка, яка уникає товариства і яка була жертвою насильства, — в якийсь момент починає симпатизувати рифтеру, який схильний до приступів агресії. І тут не дуже зрозуміло: чи це Воттс не достатньо добре прописав; чи навпаки — це його навмисне намагання змоделювати поведінку жертви, яка тягнеться до тих, хто може її скривдити. У другій частині “Морської зірки” дія прискорюється, оповідь стає більш динамічною й автор розкриває основні теми та закладає основу для продовження трилогії.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях