У третій частині циклу йдеться про нові пригоди Фурії Саламандри Ферфакс, яка пізнає нові грані бібліомантського світу і шукає відповіді на питання про своє призначення в ньому... Праматір книжкової магії Федра Геркуланея, дивні істоти під назвою «татуйовані» та гігантські кораблі-портали поставлять перед нею нові загадки, відповіді на які змінять її життя.
Сторінки світу. Книга крові. Книга 3
Автор
Кай Майер
Опис
Враження читачів
"Кожна книга - це сховище, в яке можна повертатися знову й знову".
⠀
Що може для читача бути краще за історію про книги? От і я подумала, що нічого. Тому із захопленням відкрили першу частину й поринула в книжкову магію. Але не всі три книги мене захопили настільки сильно, як я очікувала. Коротко про кожну з них далі
⠀
"Простір бібліомантії" - чудовий початок, коли з перших сторінок здається, що ти опинився в новому виключно книжковому світі, а може й десь між сторінок книги. Динамічна та захоплива пригода Фурії почалась дуже вдало і мене відразу захопили всі незвичні штучки нового фентезі-світу: абевеги, оригамі, пліснява, бібліоманти.
⠀
"Нічна країна" - стала для мене найгіршою в трилогії. Занадто хаотична. Історія змістилась із Фурії на Ізіду, додалось чимало нових героїв, між якими розповідь постійно бігали туди-сюди. Атмосфера книжкового світу втекла кудись, а натомість прийшов бойовк та багато вбивств.
⠀
"Книга крові" - мене трохи почала бісить Фурія, яка в першій частині дуже сподобалась. Героїня стала наче ніякою. Від нею типу залежить доля бібліомантії та їхнього книжкового світу, але, мені здалось, що вона особливо й нічого не зробила, навіть більше другорядні персонажі постарались або ж автор так усе описав. Розв'язок досить передбачуваний, але тут принаймні стало трохи менше хаосу, ніж в другій частині.
⠀
Загалом уся трилогія розповідає про світ бібліомантії - це світ книжкової магії, де окремі люди мають Книги душі та вміють чарувати. Цей світ десь сторіччя тому створив Зібернштейн, саме він описав усі закони в своїх 24 Книгах Творення. Але поступово все вийшло з-під його контролю й почало жити своїм життям. Як це буває, світ бібліомантів опинився під загрозою зникнення. І врятувати його може Фурія.
⠀
Мені сподобалась атмосфера трилогії, хоч вона поступово й зникала. Але я була рада почитати про абевегів, Книги Душі, бібліомантів, Ліс Мертвих книг, Притулки, Форфакса, Тіньових, екслібрів, які випадають із книг, Ідеї, які хочуть знищити світ, Плісняву, яка зжирає книги та оригамі, які живуть у бібліотеках.
⠀
Я думаю, що з цього вийшов би дуже крутий серіал або принаймні фільм.
⠀
Усі три частини дуже динамічні й читаються швидко. Герої доволі цікаві, але Фурія якось не до кінця була розкрита. Мене зачарували деякі екслібри. І я повністю закохалась в ідею книжкового світу. Він справді чарівний. Може, мені сподобалось би більше, якби читала трохи раніше ці книги, у підлітковому віці. Але насправді, якщо буде переклад, то я б почитала й ще щось у автора.
⠀
Що може для читача бути краще за історію про книги? От і я подумала, що нічого. Тому із захопленням відкрили першу частину й поринула в книжкову магію. Але не всі три книги мене захопили настільки сильно, як я очікувала. Коротко про кожну з них далі
⠀
"Простір бібліомантії" - чудовий початок, коли з перших сторінок здається, що ти опинився в новому виключно книжковому світі, а може й десь між сторінок книги. Динамічна та захоплива пригода Фурії почалась дуже вдало і мене відразу захопили всі незвичні штучки нового фентезі-світу: абевеги, оригамі, пліснява, бібліоманти.
⠀
"Нічна країна" - стала для мене найгіршою в трилогії. Занадто хаотична. Історія змістилась із Фурії на Ізіду, додалось чимало нових героїв, між якими розповідь постійно бігали туди-сюди. Атмосфера книжкового світу втекла кудись, а натомість прийшов бойовк та багато вбивств.
⠀
"Книга крові" - мене трохи почала бісить Фурія, яка в першій частині дуже сподобалась. Героїня стала наче ніякою. Від нею типу залежить доля бібліомантії та їхнього книжкового світу, але, мені здалось, що вона особливо й нічого не зробила, навіть більше другорядні персонажі постарались або ж автор так усе описав. Розв'язок досить передбачуваний, але тут принаймні стало трохи менше хаосу, ніж в другій частині.
⠀
Загалом уся трилогія розповідає про світ бібліомантії - це світ книжкової магії, де окремі люди мають Книги душі та вміють чарувати. Цей світ десь сторіччя тому створив Зібернштейн, саме він описав усі закони в своїх 24 Книгах Творення. Але поступово все вийшло з-під його контролю й почало жити своїм життям. Як це буває, світ бібліомантів опинився під загрозою зникнення. І врятувати його може Фурія.
⠀
Мені сподобалась атмосфера трилогії, хоч вона поступово й зникала. Але я була рада почитати про абевегів, Книги Душі, бібліомантів, Ліс Мертвих книг, Притулки, Форфакса, Тіньових, екслібрів, які випадають із книг, Ідеї, які хочуть знищити світ, Плісняву, яка зжирає книги та оригамі, які живуть у бібліотеках.
⠀
Я думаю, що з цього вийшов би дуже крутий серіал або принаймні фільм.
⠀
Усі три частини дуже динамічні й читаються швидко. Герої доволі цікаві, але Фурія якось не до кінця була розкрита. Мене зачарували деякі екслібри. І я повністю закохалась в ідею книжкового світу. Він справді чарівний. Може, мені сподобалось би більше, якби читала трохи раніше ці книги, у підлітковому віці. Але насправді, якщо буде переклад, то я б почитала й ще щось у автора.
Завершення трилогії книжкової магії. Несподівано, досить динамічно, із незвичними магічними устроєм. Хоч книга виглядає дитячою - вона геть не дитяча. Тут бувають страшні моменти.