«Хто вам казав, що віршами треба боротися? Я ними співаю», — казала вона і змережувала свої зошити безтурботно-сонячною поезією з романтичним хмелем київської старовини і чистих почувань. Проте ревнива доля українського поета підстерегла і її — наприкінці життя сонячна енергія Ірини Жиленко перебродила в гіркі меди внутрішньої самотності, які перелилися в рядки високих поетичних вартостей. 

До книги вибраного однієї з найкращих українських поетів ХХ ст. увійшли вірші з усіх її тринадцяти збірок. На відміну від вибраного з такою самою назвою, яке виходило в 1999—2006 рр., ця книжка охоплює всю поетичну творчість Ірини Жиленко (28.04.1941—3.08.2013), включно з останніми прижиттєвими книгами віршів.