Ірина Жиленко

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!

Поезія Ірини Жиленко асоціюється у мене із сонячною осінню. Всупереч темним часам, в які їй припало творити, вона вив'язує свої вірші стрічками любові до того, що має — до білого пуделя, герані на вікні, дешевого вина і садового равлика. Шукає диво та радість у найбуденніших, здавалося б, речах і так дитинно-просто показує це іншим.

Вірші останніх років вже серйозніші, у них більше смутку, більше самотності. Але навіть про наближення смерті — поширений мотив у пізніх віршах поетеси, Ірина Жиленко пише без страху, докорів чи гніву. Швидше, з якимось філософським прийняттям.

"Червоні черепиці, оранжеві коти.
А я біжу по східцях, од сонця золотих.
Я трішечки дитина. А трішечки вже й ні.
Горошок синій-синій збігає по стіні.

І хочеться збігати сходами, дуркувати, мружитися від осіннього літеплого сонечка.

"І душа моя — сіть. І весна — мій улов.
Світлий дощик і місячний серп.
І для щастя не треба ні підстав, ні умов.
Воно просто приходить і все."

І хочеться вірити, радісно чекати кожну наступну хвилину — а раптом з нею прийде щастя?

"Сонце вже бліде, немов крізь вату.
Навіть равлика не дожене.
А коли не зможе і вставати -
Хто тоді навідає мене?"

І хочеться скрутитися равликом під ковдрою і слухати дощ.

Непоясненна магія поезії — здатність підсилювати радість, що відчуваємо, і втишувати біль. Розчулювати, втішати, заспокоювати і надихати.

Спробуйте самі 😉

На вигляд смачна,колір,тиснення,закладка,тонка хрустка бумага.Зміст неперевершений.

Чудова книга, наповнена поезією про любов, на всі смаки. Така гарна, що милує око. Видання якісне. Книга допомагає ознайомитися з українською літературою краще. Хороший подарунок для людини, яка захоплюється поезією.

Отримала цю книгу в подарунок, коли її неможливо було вполювати. Такі різні і такі прекрасні вірші наших авторів. Є про що подумати, посміятись тапоплакати. Чудова книга як на подарунок, так і у власну бібліотеку.

Неймовірна книга. Скільки кохання на її сторінках. Так романтично, що я прочитала вже двічі!
Це ідеальна книга для будь-якого настрою, з нею можна дійсно відпочити, не треба слідкувати за сюжетом, просто і щиро насолоджуватись. Вона може стати прикрасою бібліотеки і прекрасним романтичним подарунком.
Щиро вдячна Івану Малковичу за таку прекрасну антологію.

"Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання" — це збірка, яка зачіпає найглибші струни душі, наповнюючи серце одночасно болем і красою. Кожен вірш у цій антології — це не просто слова, це емоції, переживання, пристрасті, які живуть у кожному з нас, і які знаходять свій відгук у найтонших куточках серця.

Я була вражена тим, як українські поети змогли втілити в своїх рядках всю складність і багатогранність кохання. Це не лише емоції від зустрічі з коханою людиною, але й сум, розлука, невиправдані надії, що залишають по собі біль. Поезія, яку зібрано в цій антології, вражає своєю щирістю і глибиною. Вірші — це справжні твори мистецтва, де кожне слово, кожен образ продовжує звучати в душі ще довго після того, як ти закриваєш книгу.

Читати "Так ніхто не кохав" — це немов поринути у саму сутність кохання, відчути його смак, його біль і його світло. І хоча кожен поет вкладає в свої слова частину себе, у кожному з цих віршів я знаходила відгук своїх власних почуттів. Тут є все — від ніжності та захоплення до розчарування і туги. Це не просто антологія, це справжній емоційний калейдоскоп, який розкривається перед тобою в найрізноманітніших відтінках.

Ця книга стала для мене не просто читанням, а цілим досвідом. Вона нагадала мені про те, як важливо цінувати кохання в усіх його формах — як у моменті щастя, так і у хвилини гіркоти. І хоча слова поетів часто звучать як болючі спогади, вони вчать нас любити глибше і щиріше, не боячись відкривати своє серце.

"Так ніхто не кохав" — це вірші, які не просто читаються, а відчуваються. Це емоційна подорож через усі відтінки кохання, яка залишає у душі теплий слід і дарує відчуття того, що ти не один у своїх почуттях.

"Євангеліє від ластівки" — це книга, яка, здається, проникла прямо в серце і залишила незабутній відгук в моїй душі. Вона не просто розповідає історію — вона переживається, вона живе разом з тобою. І кожна її сторінка, кожен її рядок залишають слід, відчуття, яке неможливо описати простими словами.

Це історія, сповнена глибоких переживань, болю і надії. Я відчула, як її персонажі переживають своєму шлях, шукають відповіді на важливі питання, часто задаючи собі: "Що таке істина? Яка роль любові в нашому житті?" І, хоча вони відштовхуються від свого власного досвіду, ці питання, на жаль, є дуже близькими кожному з нас. Це книга про боротьбу з самими собою, про пошук і прийняття себе.

Своєю емоційною силою і глибиною "Євангеліє від ластівки" не просто захоплює, вона змушує відкрити очі на те, що ми часто не помічаємо в нашому звичайному житті. Історія про надію, про зміну, про світло, яке можна знайти навіть в темряві. Я відчула, як сама змінилася після того, як закінчила читати цю книгу. Вона залишила в моєму серці ту саму надію, ту ж саму силу вірити, навіть коли все здається неможливим.

Ця книга стала для мене справжнім відкриттям — вона відкрила мені світ, про який я навіть не думала, світ, де кожен вибір має значення, де кожен шлях, навіть найболючіший, веде до чогось нового, до нового розуміння себе та оточуючих. Вона нагадує про важливість внутрішнього світу і про те, як важливо бути вірним своїм почуттям і переконанням.

"Євангеліє від ластівки" залишила мені глибоке емоційне враження. Це книга, яка змушує відчувати, замислюватися і не залишає байдужим. Я буду ще довго переживати її емоції, її образи і ті уроки, які вона принесла.

Для мене ідеальною книгою для відпустки є збірка поезій або оповідань. А саме зараз — "Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання" від видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
Чому поезія? Бо не треба слідкувати за розвитком сюжету, можна просто насолоджуватись короткими образами, які малюють в голові вірші. Моменти кохання, захоплення, розлуки. Можна в будь-яку хвилину перерватись і насолодитись прочитаним.

Ця збірка особлива своєю різноманітністю тем і авторів. Тут ви знайдете поезії, створені такими майстрами та майстринями слова, як Тарас Шевченко, Микола Вороний, Михайль Семенко, Максим Рильський, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна, Олекса Стефанович, Олена Теліга, Дмитро Павличко, Іван Малкович, Юрій Іздрик, Іван Лучук, Сергій Жадан та багатьма іншими. У книзі можна прочитати вірші як відомих і визнаних авторів, так і відкрити для себе нові імена. Кожен знайде щось до свого смаку.

Що стосується оформлення книги, то вона, як завжди, - на висоті! Розкішна тканинна обкладинка з золотим тисненням, закладинка-ляссе, цупкі сторінки і зручний шрифт роблять її надзвичайно привабливою та практичною. Книга заворожує своєю ніжністю і красою.

Ця збірка — справжній скарб для всіх, хто цінує поезію. Вона дозволяє не лише насолоджуватися красивими словами, а й відчути глибину і тонкість почуттів, як бачать їх поети. Кожен зможе знайти в них щось близьке серцю і відкрити для себе нові грані любові та ніжності. Ця книга не лише прикрасить вашу полицю, але й наповнить душу теплом і трепетом чистих почуттів.

Це зворушлива збірка, яка відкриває перед читачем різноманітні грані любові через призму української поезії. Книга об'єднує твори класиків та сучасних авторів, що оспівують почуття кохання в різних його проявах. Це ідеальне видання для тих, хто полюбляє українську літературу та шукає глибокі, емоційні вірші про кохання.

Радію, що в одній книжці зібрано вірші такої великої кількості чудових поетів. Саме завдяки цій антології я відкрила для себе багато прекрасних авторів. Тут вперше прочитала вірш Андрія Любки, раніше була знайома лише з його прозою.

Чуттєві та щемкі, ніжні та грайливі... На різні читацькі вподобання, але усі про кохання. Гарна збірка поезій, яку можна завжди припасувати до подарунка важливій людині.