Перша книга спогадів.

Головну героїню «Першої книги спогадів» звати коротко та по-молодіжному Йо (скорочено від Йоганни). Школярка переїжджає щопівроку до нового міста через постійну зміну батькової роботи. У новому класі дівчинка знайомиться з чемним, милим, приємним Луїсом, котрий виявляє неабиякий інтерес до неї. Героїня втратила маму майже десять років тому й досі мало знає про її загибель. Майже всі фотографії згоріли при пожежі. На згадку залишився лише срібний кулон з крихітною світлиною та написом: «Ключ у тобі». Батько знехотя коментує втрату, добирає слова, видно, що це відгукується болем у його душі. Йо відчуває себе незатишно не тільки через численні переїзди. Клопоту їй завдає дивний дар проникати в чужі спогади. Вона торкається зап’ястка іншої людини й опиняється на сріблястому полі, вибирає стебло, що палахкотить найбільше, й потрапляє у спогад. Інколи «підключення» до чужої підсвідомості відбувається ненароком, інколи — навмисне. Чи приречена Йо жити без обіймів та дотиків решту своїх днів? Авторки не відповідають. Принаймні, у цій частині. Ця книжка — про стосунки та близькість, про довіру та дружбу між батьками та дітьми, друзями та закоханими. Щира історія тендітної Йо залишить купу питань, чим підігріє цікавість читача до продовження.