Головну героїню «Першої книги спогадів» звати коротко та по-молодіжному Йо (скорочено від Йоганни). Школярка переїжджає щопівроку до нового міста через постійну зміну батькової роботи. У новому класі дівчинка знайомиться з чемним, милим, приємним Луїсом, котрий виявляє неабиякий інтерес до неї. Героїня втратила маму майже десять років тому й досі мало знає про її загибель. Майже всі фотографії згоріли при пожежі. На згадку залишився лише срібний кулон з крихітною світлиною та написом: «Ключ у тобі». Батько знехотя коментує втрату, добирає слова, видно, що це відгукується болем у його душі. Йо відчуває себе незатишно не тільки через численні переїзди. Клопоту їй завдає дивний дар проникати в чужі спогади. Вона торкається зап’ястка іншої людини й опиняється на сріблястому полі, вибирає стебло, що палахкотить найбільше, й потрапляє у спогад. Інколи «підключення» до чужої підсвідомості відбувається ненароком, інколи — навмисне. Чи приречена Йо жити без обіймів та дотиків решту своїх днів? Авторки не відповідають. Принаймні, у цій частині. Ця книжка — про стосунки та близькість, про довіру та дружбу між батьками та дітьми, друзями та закоханими. Щира історія тендітної Йо залишить купу питань, чим підігріє цікавість читача до продовження.
Перша книга спогадів.
Автор
Роуз Сноу
Опис
Враження читачів
Легка фентезійна історія, яка нагадала мені - підлітковий вік уже давно минув😓
Впевнена, якби мені було зараз 16-18 років я б оцінила цю історію сповна.
Більша частина книги це підліткові трабли головної героїні - Йо ( скорчено від Йоганни), яка постійно переїжджає з батьком. Нова школа, покинути друзі - все починаєтьсч з нуля. Та цього разу батько дівчини планує осісти.
Не обходиться й без легкої романтичної лінії. Але вона настільки передбачувана, що одразу стає зрозумілим хто справжній "поганець" і з ким захоче бути Йо.
Моментами виникають фентезійні нотки - дівчинка може заглядати у чужі спогади, правда спершу вона не розуміє чи це реальність чи просто галюцинації😅 але, нажаль, ця сюжетна лінія мало розкрита в книзі. Думаю, що більш детально вона розвивається в наступних частинах, які читати я не планую.
Загалом читається швидко, присутня легка інтрига, яка частково розкривається у фіналі. Щодо фіналу - він явно наголошує на продовжені історії проте без обриву ( дуже не люблю такі маневри у циклах фентезі, тому тут явний плюсик).
Впевнена, якби мені було зараз 16-18 років я б оцінила цю історію сповна.
Більша частина книги це підліткові трабли головної героїні - Йо ( скорчено від Йоганни), яка постійно переїжджає з батьком. Нова школа, покинути друзі - все починаєтьсч з нуля. Та цього разу батько дівчини планує осісти.
Не обходиться й без легкої романтичної лінії. Але вона настільки передбачувана, що одразу стає зрозумілим хто справжній "поганець" і з ким захоче бути Йо.
Моментами виникають фентезійні нотки - дівчинка може заглядати у чужі спогади, правда спершу вона не розуміє чи це реальність чи просто галюцинації😅 але, нажаль, ця сюжетна лінія мало розкрита в книзі. Думаю, що більш детально вона розвивається в наступних частинах, які читати я не планую.
Загалом читається швидко, присутня легка інтрига, яка частково розкривається у фіналі. Щодо фіналу - він явно наголошує на продовжені історії проте без обриву ( дуже не люблю такі маневри у циклах фентезі, тому тут явний плюсик).
Щось мені перестає заходити підліткова література. Персонажі підлітки чомусь завжди такі бісяві. З ними важко будувати діалоги, вони завжди надміру імпульсивні і їм чомусь усі щось повинні. А, і в стосунках у них повний разгардіяж.
Ця книга перша в серії (усього 4 книги спогадів), але для мене перша і остання😅
Оформлення книги класне, навіть не дивлячись на те що це м'яка обкладинка. Шрифт великий, сторінок не багато, початок кожного розділу з гарними візерунками, але сама історія мене не вразила. Йо звичайний невдоволений підліток (іноді дійсно є за що, але ж не завжди), який над усе намагається показати свій характер. В перший же день у новій школі вона знаходить подругу, симпатичного хлопця, хлопця який бісить і сексі гарячого Адріана від якого в неї течуть слюни усю книгу. На замітку, з Адріаном вони поговорили максимум 4-5 разів за усю книгу, вона про нього анічогісінько не знає, вони тільки дивоглядками займаються увесь час, а нормальних діалогів може один і нашкребеться. М'яко кажучи ця лінія мені взагалі не дуже. Також в Йо прокидаються її сили, формується багато запитань, плюс сімейна драма на додачу і це виходить майже Санта Барбара з магічним аспектом.
Кінець книги допомогає зрозуміти те, про що ми і так здогадувались, і дає затравку на наступну частину.
Я прочитала анотацію на кожну частину і декілька відгуків, вирішила все ж не продовжувати знайомство далі. Ще так багато не прочитаних книг, що не хотілось би витрачати дорогоцінний час на цікаві історії з нецікавими персонажами .
Ця книга перша в серії (усього 4 книги спогадів), але для мене перша і остання😅
Оформлення книги класне, навіть не дивлячись на те що це м'яка обкладинка. Шрифт великий, сторінок не багато, початок кожного розділу з гарними візерунками, але сама історія мене не вразила. Йо звичайний невдоволений підліток (іноді дійсно є за що, але ж не завжди), який над усе намагається показати свій характер. В перший же день у новій школі вона знаходить подругу, симпатичного хлопця, хлопця який бісить і сексі гарячого Адріана від якого в неї течуть слюни усю книгу. На замітку, з Адріаном вони поговорили максимум 4-5 разів за усю книгу, вона про нього анічогісінько не знає, вони тільки дивоглядками займаються увесь час, а нормальних діалогів може один і нашкребеться. М'яко кажучи ця лінія мені взагалі не дуже. Також в Йо прокидаються її сили, формується багато запитань, плюс сімейна драма на додачу і це виходить майже Санта Барбара з магічним аспектом.
Кінець книги допомогає зрозуміти те, про що ми і так здогадувались, і дає затравку на наступну частину.
Я прочитала анотацію на кожну частину і декілька відгуків, вирішила все ж не продовжувати знайомство далі. Ще так багато не прочитаних книг, що не хотілось би витрачати дорогоцінний час на цікаві історії з нецікавими персонажами .