"Подібно до самців морського коника, які виношують яйця у животі, поки для мальків не настане час випливти в море і самим давати собі раду, мозок – морський коник також щось виношує – наші спогади. Він пильнує їх і міцно зафіксовує, поки ті не стануть достатньо великими і міцними, щоб існувати самостійно..."
У своїй роботі, письменниця Гільде Естбю та нейропсихологиня Ульва Естбю викликають нас дослідити глибини людського мозку і розгадати найбільші таємниці пам'яті. Вони розмірковують над питаннями, наскільки ми можемо довіряти своїм спогадам, чи можливо жити без них, як змінюється процес запам'ятовування зі зростанням віку, і як подолати травматичний досвід. Книга також звертає увагу на те, чому ми не запам'ятовуємо все і яка користь для нас зберігати минуле в пам'яті.
Сестри Естбю підіймають ще більше питань і спілкуються з різними людьми, щоб з'ясувати, як працює їхня пам'ять. Книга розповідає історії оперного співака, блогерки, колишнього слідчого, таксистки, потерпілого під час теракту на Утойї, групи дайверів, архітектора, кліматологів, дослідників мозку, письменниці та чотирьох гросмейстерів, а також людей, які з різних причин втратили пам'ять або мають труднощі з формуванням спогадів.
Авторки діляться мало-не-смертельним досвідом своєї сестри Тоньє, проводять експеримент над власним видавцем і беруться за проєкт ретельного запам'ятовування ста днів свого життя – все це з метою упіймати уявного морського коника, ключ до таємниць нашої пам'яті.
Найкраща нон-фікшн книга 2020 року за версією українського ПЕН-клубу.
