Сумісний з людиною. Штучний інтелект і проблема контролю

RDT оцінка
7.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
280 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
280 грн
1
Про товар
Код товару
102071
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Ілюстрації
Мова
Українська
Перекладач
Вікторія Зенгва
Кількість сторінок
416
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.417
ISBN
9789669935021
Опис

У нашому уявленні надлюдський штучний інтелект — це потужне цунамі, яке загрожує не лише роботі чи людським стосункам, а й усій цивілізації. Конфлікт між людьми та машинами — неминучий, а його фінал занадто передбачуваний. У цій книзі провідний дослідник Стюарт Рассел стверджує, що цього сценарію можна уникнути, однак ми маємо переосмислити штучний інтелект. Автор описує короткострокові вигоди, які можна очікувати, і відкриття, які ще потрібно здійснити. Рассел припускає, що ми можемо перебудувати штучний інтелект на новій основі, відповідно до якої машини будуть стриманими, альтруїстичними й прагнутимуть досягати наших цілей, а не власних. Та якщо передбачені прориви справдяться і на нас очікує поява надлюдського штучного інтелекту, це створіння буде могутнішим за людину. Чи можемо ми гарантувати, що воно ніколи не матиме влади над нами?

Враження читачів
RDT оцінка
7.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
7
16.03.2025
Попри те, що автор – Стюарт Рассел – є вченим в галузі комп’ютерних наук і не один десяток років досліджує проблеми штучного інтелекту, книжка трохи «суха» і, як на мене, менш цікава, ніж, наприклад, такі книги як «Суперінтелект: шляхи, небезпеки, стратегії» Ніка Бострома чи «Життя 3.0. Доба штучного інтелекту» Макса Тегмарка.
Тому, якщо ви серйозно вивчаєте проблеми штучного інтелекту, то книга буде точно корисною. Якщо ж ви хочете просто прочитати щось цікаве на цю тематику, то я б радив звернутися до згаданих книг Бострома і Тегмарка.
Більше того, коли читаєш книгу, то іноді здається, що її перекладав саме «штучний інтелект». Там, де книга написана загальновживаною, щоденною лексикою – питань немає. Але як тільки починається наукова лексика, пов’язана з фізикою чи комп’ютерними науками, відразу виникає якесь напруження у сприйнятті і враження, що щось тут не те… Враження, що терміни перекладено якось неточно. Якийсь немов набір слів, за якими важко вловити суть.
А певні, здавалося б, дрібниці тільки посилюють це відчуття. Чи не «штучний інтелект» міг перекласти ім’я французького генерала і президента Де Голля як Чарльз (ст.35), а аргентинського письменника Борхеса як Джордж Луїс (ст.294)? Я все ж таки звик до Шарля Де Голля і до Хорхе Луїса Борхеса.